ФЙОРД ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь - к110 в обкладках з к110 через багатошаровий нікель, 61 HRC

ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: ФЙОРД ніж ручної роботи Павла Гончаренка, замовити купити в Україні, сталь - к110 в обкладках з к110 через багатошаровий нікель, 61 HRC
Тип ножа: Фіксований клинок
Бренд: Майстерня ножів ручної роботи Павла Гончаренка

Заточений ніж – не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, пов'язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не продаватимемо наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється після підтвердження вашого замовлення ми повідомимо вас про наявність або коли товар буде готовий. Товар може дещо відрізнятись від зображеного на фото.

​ Сталь к110 для ножів - особливості, плюси та мінуси

На даний момент існує безліч можливих матеріалів для виробництва ножів. Залежно від мети виготовлення, береться різний матеріал. Причому вміст основних речовин різних марках сталі може дуже істотно відрізнятися. Найбільш типовими марками сталі є високовуглецеві види сталі. Серед них можна знайти безліч видів матеріалів, що відрізняються між собою за кількістю додаткових елементів. Однією з найкращих марок сталі для мисливських ножів є К1100 від австрійської компанії Böhler.

Склад та особливості
Сталь Böhler К110 є високовуглецевим складом з високим вмістом хрому. Метал штампується методом холодного штампування. Виробляє метал один із найбільших металургійних концернів у світі. Заводи розташовані в Європі, Північній та Південній Америці.

При виробництві К110 використовується технологія електрошлакового переплавлення. За рахунок цього значно підвищується якість матеріалу. Через наявність різних небажаних домішок можуть з'явитися серйозні дефекти під час механічного кування. Щоб цього уникнути, використовується метод електрошлакової переплавки. При проходженні електрошлакової переплавки розплав до початку твердіння пропускаю через шар спеціального шлаку, за допомогою якого з розплавленого металу усуваються сторонні елементи, наприклад, фосфор, сірка і багато іншого.

Методика електрошлакової переплавки забезпечує підсумковий результат низькими рівнями сегрегації, чистотою та однорідністю структури. У Böhler К110 істотно знижений відсоток шкідливих домішок та з'єднання металів та неметалів з вуглецем поширені рівномірно.

Тому такий метал відрізняється складним складом і здатна витримувати навіть дуже тонкі кути при куванні. Однією з основних переваг є вкрай висока міцність та в'язкість. Гартувати такий матеріал бажано на повітрі. За потреби застосовується методика азотування. Böhler К100 використовується для кування ножової продукції середнього та високого цінового сегмента.
Склад металу:

У ньому міститься 1,5% вуглецю, який забезпечує більш високу міцність та твердість.
Вміст хрому – 12%. Цей метал забезпечує підвищену здатність сталі гартуватися, стійкість до іржавіння та зношування.
Молібден 0,8% застосовується для виготовлення швидкорізальної сталі. Він значно підвищує жорсткість клинка, робить його стійким до високих температур.
Відсоткова частка ванадію – 1%. Цей хімічний елемент має високу міцність. Підсилює характеристики пружності матеріалу та робить його несприйнятливим до різних агресивних середовищ.
Марганець – 0,35%. Марганець використовується під час виплавки. Він значно підвищує твердість матеріалу. Характерною особливістю марганцю є те, що із сталі з високим вмістом хімічного елемента виготовляють різні предмети, що вимагають високої міцності. Наприклад, сейфи, рейки та багато іншого.
Böhler К110

Основні переваги
Будь-яка сталь є сплавом заліза і вуглецю, проте їх співвідношення в речовині буде безпосередньо впливати на характеристики готового виробу. Цей вид матеріалу виготовляють шляхом електрошлакового переплавлення. А за рахунок великого вмісту домішок утворюється підвищена міцність матеріалу.

До основних переваг стали К110 від Böhler можна віднести:

• Головною вимогою, яка стосується всіх ножів це гострота заточування. Однак, чим гостріше заточити ніж, тим швидше він тупитиметься. Однак до ножів з К110 це правило не застосовується. Через високу концентрацію хрому в цій сталі істотно підвищується стійкість до зносу. Тому ріжуча кромка завжди буде гострою. Однак використання таких домішок знижує стійкість до корозії. Хоча ніж і не буде дуже швидко іржавіти.
• Наявність високого відсотка молібдену у складі забезпечує матеріал рівномірністю та гомогенністю сталі. Це дуже важливо для ножа. Невелика частка ванадію підвищує міцність та довговічність матеріалу, а марганець у контакті з хромом суттєво підвищують міцність.
• Після безлічі випробувань було встановлено, що навіть після безлічі обробок кісток та розтину консервних банок на лезі практично не з'являється засічок. Лезо продовжує бути здатним нарізати газету під власною вагою.
• За рахунок поєднання різних домішок у складі речовини та методу виготовлення сталі ножі з цього матеріалу відрізняються вкрай тривалим терміном експлуатації.
• Підвищена стійкість леза до різних агресивних середовищ, до яких належать деякі внутрішні органи тварин. Тому ніж не буде тривалий час темніти і іржавіти.

Основні недоліки
До мінусів можна віднести:

• Така не відрізняється високою міцністю на злам. Тому, небажано метати вироби, перевіряти на здатність згинатися.
• Клинки з подібного матеріалу зазвичай виготовляються з невеликим розміром та вузькою спрямованістю. Це мисливські ножі, спеціально підготовлені для обробки туш. Зазвичай вони використовуються жителями Сибіру та Півночі. Однак, свої відмінні властивості меч буде здатний показати виключно при грамотній підготовці та заточуванні. В іншому випадку дуже легко зіпсувати ріжучу кромку. Однак, якщо такий догляд буде забезпечений, ножі з К110 дорівнюватимуть за характеристиками лезам з якіснішої сталі.

Висновок
К110 від Böhler від австрійського виробника – один із найякісніших видів продукції для кування ножів. Незважаючи на вимогливість до догляду за клинком та обов'язкову умову ретельно висушити після контакту з водою, ніж із такого металу слугуватиме у правильних руках дуже довго. Тому купувати ножі та інструменти з К110 від австрійського виробника однозначно варто. Вони здатні прослужити тривалий термін.

Азіатський буйвол

Це одна з найбільших тварин, що належать до бичачих. Довжина тіла досягає 3 м, висота в загривку – 2 м. Великі самці можуть важити тонну і навіть більше. Роги цих тварин у вигляді місячного серпа, спрямовані в різні боки та трохи назад.

Забарвлення тварин - сіра. Вовна негуста і в міру довга. На лобі вона утворює маленький пучок. Тулуб цієї тварини масивний, потужності, кінцівки міцні, мускулисті. Копити великі та роздвоєні.

Голова нагадує бичачу, має масивнішу черепну частину. Очі та вуха невеликі. Хвіст тонкий, довгий, має знизу подовжений пучок волосся.

Африканський буйвол

Він трохи менший за свого азіатського родича. Його зріст до 1,8 м у загривку, довжина тіла – 3 м. Важить він трохи менше.

Африканський буйвол має чорне або темно-сіре забарвлення. У цієї тварини яскраво виражений статевий диморфізм: самки набагато менші за самців. Самки також мають менш потужну статуру. Роги у них коротші і тонші.

Африканський буйвол має своєрідні роги. Їх основи у дорослих особин зрощені, утворюють подобу щита з кісток. Він настільки міцний, що його не пробиває куля з гвинтівки. Роги біля основи розходяться в сторони, загинаються вниз, а потім таким же плавним вигином прямують вгору і всередину. Молоді особини такого щита з рогів не мають.

Африканський буйвол відрізняється дуже поганим зором. Він отримує інформацію від навколишнього світу завдяки дуже розвиненому нюху та слуху.

У звичайній обстановці тварина реве, пирхає. В екстремальних обставин він голосно мукає.

Спосіб життя

Буйвол пасеться вночі. День проводить у тіні дерева, у болоті, де температура нижча. Він спить чи жує жуйку. Часто притулком від спеки може бути калюжа чи яма. Йому потрібен щоденний водопій. Протягом дня тварині потрібно до 40 л води. У зв'язку з цим буйвол ніколи не віддаляється від води далі ніж на 4 км.

Самки з телятами особливо чуйні. Вони постійно насторожі, показують свою занепокоєння. Під час тривоги буйвол піднімає голову і закидає роги. Достатньо тихого звуку, щоб стадо втекло від небезпеки. У разі серйозної небезпеки тварини можуть розвивати швидкість понад 50 км/год.

Буйволи неохоче залазять у воду. Проте вони добре плавають.

Місця проживання буйвола

Ще в 19 столітті ця тварина часто зустрічалася на території Африки на південь від Сахари. Сьогодні популяцію буйвола можна зустріти в Південній та Східній Африці, де найменше помітне втручання людини у біосферу.

Буйвол може проживати у савані, тропічних лісах, горах (до висоти 3 км). Тварина найкраще почувається у саванах, де цілий рік є доступ до питної води, соковитого корму. Вдалині від водойм буйвол не живе. У зв'язку з винищенням людиною тварина найбільше прив'язана до територій, що охороняються: там можна зустріти стада із сотень особин.

Манера поведінки

На півночі Танзанії розташований національний парк поблизу озера Маньєро. Саме тут зустрічається найчисельніша популяція цих травоїдних. Тварин залучають просторі пасовища, розташовані у зеленій зоні між озером та гірськими схилами. Деякі дорослі бички не пов'язують своє життя із законами стада, воліючи самостійне існування. Великі розміри та великі міцні роги є достатньою причиною відчувати себе у безпеці.

Важливі для стада рішення приймають самки високого рангу, причому спірні питання вирішуються у вигляді особливої ​​форми голосування. Ближче до обіду стадо укладається для переробки ранкового корму. Іноді головні самки піднімаються ноги, повертаючись у напрямі, інші ж уважно їх слідкують. У результаті череда рушить далі в тому напрямі, який обрала «більшість тих, хто голосував».

У цей час настає час для процедур пов'язані з особистої гігієною. Місцеві різновиди дятлів та чапель із задоволенням надають свої послуги з очищення шкіри, в обмін на комах, що збираються під вовною. Таким чином, птахи допомагають буйволам регулювати популяції комах, що паразитують, здатних переносити хвороботворні мікроби. Імунна система дорослого буйвола дозволяє справлятися практично з усіма поширеними захворюваннями. Однак особи, що ослабли, можуть стати жертвами паразитів.

Чорний граб

Чорний граб штучного моріння - один із найпопулярніших матеріалів під рукояті для ножів.
Морений граб чорного кольору імітує текстуру ебенового дерева, що є рідкісною і цінною породою деревини.

До особливостей чорного граба можна віднести:
- Висока твердість матеріалу;
- В'язкість;
- Стійкість до ударних навантажень.

Допуски у розмірах +/- 1-2мм.

МАТЕРІАЛ РУКІВ'Я - ЗУБ МАМОНТА

Зуб мамонта - це рідкісна сировина, що застосовується для виготовлення декоративних предметів, наприклад, рукоятей ножів, накладок на ручки пістолетів, ювелірних прикрас. Це унікальний природний елемент, добути який вдається нечасто, тому його вартість є досить високою.

Сьогодні зуб мамонта після певної обробки (стабілізації) широко застосовується майстрами кнайфмейкерами. Стабілізація – це процес полімеризації матеріалу під вакуумом з використанням жиророзчинних барвників або без них, при цьому матеріал просочується полімерними речовинами наскрізь.

МАТЕРІАЛ РУКОЯТИ ЗУБ МАМОНТУ

Зуб мамонта – виробний матеріал тваринного походження. Його винятковою особливістю є той факт, що його джерелом є вимерлі звірі – мамонти. Палеонтологами було встановлено, що вони жили на Землі близько 10 тисячоліть тому, і їхня кількість була дуже велика. Зуби у мамонтів були не постійними і змінювалися приблизно чотири рази протягом життя. Зуби, що випали, які сучасні вчені знаходять під час розкопок, і стають основою для декоративних елементів, серед яких є і рукояті ножів.

Через тривале перебування в грунті матеріал набув дуже нестабільної структури – емаль отримала кам'яну твердість, а дентин, навпаки, став пухким. Але сучасні технології стабілізації матеріалів допомогли перетворити зуби мамонта на чудову основу для створення розкішних рукояток ножів. Полімерний композит забезпечує виробам стійкість до корозії та вологи, а природна основа дає унікальну текстуру та вигадливий візерунок.

Особливості матеріалу

Для створення різноманітних виробів використовують корінні зуби мамонта. Зовні вони схожі на зуби слона, проте набагато більше мають інший відтінок. З урахуванням історичної цінності та рідкості бивень мамонта цінується особливо високо, оскільки ця тварина вимерла задовго до нашої ери. Бивні доісторичних гігантів можна зустріти не тільки в палеонтологічних музеях, а й на прилавках ювелірних магазинів, їх застосовують для прикраси інтер'єру, використовують для створення різноманітних декоративних елементів - зрозуміло, не в первозданному вигляді, а в обробленому.

Вік матеріалу, за даними вчених, становить 10-40 тисяч років. Як жили мамонти, сьогодні вивчено не до кінця. Проте знайдені вченими останки цих гігантів, їхні кістки, зуби, навіть цілі туші дозволили вченим серйозно просунутися у цій галузі досліджень. Наявні дані дозволили дізнатися, який був у ссавців зовнішній вигляд, чим вони харчувалися, в яких кліматичних умовах жили, які мали особливості поведінки (наприклад, вели вони стадне або одиночне існування).

Мамонт харчувався практично тим самим, чим і сучасний слон: його раціон складала рослинна їжа. У світі тварина могла б харчуватися хвойними рослинами. Вони воліли грубий корм, який легко пережовували своїми сильними щелепами і зубами, схожими на великі пластини. Цікавою особливістю організму мамонта було те, що в міру зношування старого зуба виростав новий, який зміщував колишній і займав його місце. Таким чином, тварина могла змінити зуби кілька разів за життя. Цілком усі зуби змінювалися приблизно в десятирічний проміжок, а середня тривалість життя мамонта була 40 років. Інакше кажучи, одна тварина могла пережити в середньому чотири повні зміни корінних зубів. Саме завдяки цій особливості люди часто знаходять окремі зношені мамонтові зуби, але не зустрічають інших його слідів.

Зовнішній вигляд

Якщо розглянути зуб мамонта, то можна побачити неоднорідну поверхню з ребристими краями. Кістка, емаль та м'яка тканина в даному випадку чергуються. Матеріал має досить складну структуру:

Основою його є дентин.

Шар дентину покритий захисною емаллю.

Варто відзначити, що у мамонта було всього 4 корінні зуби та 2 бивні, які виступали назовні і служили в основному для самооборони.

Після спеціальної обробки корінний зуб можна використовуватиме виготовлення різноманітних прикрас виробів. Щільність матеріалу дуже висока і нагадує камінь. Для того, щоб обробити такий виріб, майстру потрібно витратити чимало сил і часу.

Стабілізація сировини

Щоб зуб та бивень у процесі використання та виготовлення з нього виробу не зруйнувався, застосовують технологію стабілізації. Це відповідальний етап обробки, у якому застосовуються такі технології:

Поліконденсація.
Вакуумна обробка.
Нанесення спеціальних барвників.

Всі порожнечі зуба наповнюються полімерною речовиною, за рахунок якої основа набуває надійного захисту від кліматичних впливів. Такий виріб не деформується, на ньому не з'являються тріщини, він стає здатним витримувати високу температуру. Зовнішній вигляд матеріалу також змінюється, стає більш привабливим та неповторним.
 

Немає відгуків про цей товар.