GYUTO CHEF KNIFE ексклюзивний кухонний ніж ручної роботи майстра Zakharov knives, замовити купити в Україні (Сталь N690™ 61 HRC)

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: GYUTO CHEF KNIFE ексклюзивний кухонний ніж ручної роботи майстра  Zakharov knives, замовити купити в Україні (Сталь N690™ 61 HRC)
Тип ножа: Фіксований клинок
Бренд: Майстерня кухонних ножів ручної роботи ZAKHAROV KNIVES🇺🇦

Модель: GYUTO CHEF KNIFE ексклюзивний кухонний ніж ручної роботи майстра  Zakharov knives, замовити купити в Україні (Сталь N690™ 61 HRC)
Номер моделі: 001
Країна народження: Україна
Майстри студії: Захаров Юрій та Захаров Михайло (Zakharov Knives ), м. Львів, Україна Майстерня кухонних ножів ручної роботи ZAKHAROV KNIVES🇺🇦 
Найкраще використання: Багатофункціональний: кухня, поділ тушки, нарізка тощо
Стан ножа: Новий
Ціна: Вказана з дизайнерською коробкою-футляром 

Заточений ніж – не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, пов'язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не продаватимемо наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, при підтвердженні Вашого замовлення ми повідомимо про наявність або термін готовності товару. Виріб може трохи відрізнятися від представленого на фото.

Сталь N690 (Н690) Bohler (Бохлер) плюси та мінуси: характеристики, властивості
Основні виробничі потужності славетного і має давні традиції металургійного виробництва шведсько-австрійського концерну Böhler – Uddeholm знаходяться у Німеччині та Австрії, але є кілька підприємств на Американському континенті. 

Сталь N690 використовують для виробництва різного високоміцного інструменту промислового призначення, такого як свердла, різці. Одна з областей використання – виготовлення ножів.

Хімічний склад та особливості сталі
N690 відноситься до нержавіючих легованих мартенситних сплавів і має відмінний від інших марок склад:

• відсотковий вміст вуглецю в ній досить високо і становить 1.08%, що надає металу підвищеної міцності та твердості;
• хром (17.30%) підвищує зносостійкість та покращує здатність до загартовування, надає металу антикорозійних властивостей;
• молібден підвищує жорсткість сталі, практично ліквідує ламкість та крихкість;
• ванадій додає гнучкості та збільшує здатність захисту від впливу агресивних середовищ;
• марганець у процесі виплавки додатково збільшує твердість сталі;
• кремній підвищує зносостійкість та надійність збереження набутих металом властивостей.

На відміну від інших сплавів, N690 має у своєму складі 1,5% кобальту, який підвищує жароміцність сталі та безпосередньо впливає на її механічні властивості.

Що ж до назви «мартенситна», воно дано на ім'я творця Марка Мартенса, вперше описавшего процес формування незвичайної структури металу. У таких видів сплавів вона голчаста у вигляді найтонших пластин, розташованих у двох варіантах: паралельно один одному або хаотично. Вона властива металам, що пройшли процедуру загартування.

У ході її проведення утворюється компонент, який отримав назву мартенсит. Не заглиблюючись у спеціальні терміни, його можна назвати твердим перенасиченим розчином вуглецю в -залізі (низькотемпературна модифікація заліза).

Переваги та недоліки металу
Одна з найважливіших характеристик стали N690 – високий рівень протидії появі та поширенню корозії. У звичайних умовах виріб з цього сплаву не схильний до руйнівних процесів. При цьому твердість металу за рахунок проведеного гарту значно підвищується.

N690 використовують для виробництва ножів і вважають його одним із найкращих матеріалів для їх виготовлення. До переваг та очевидних плюсів сталі N690 можна віднести:

• висока міцність та опірність фізичним навантаженням;
• стійкість на вигин та злам;
• стійкість до зламів та скручування металу;
• чудові ріжучі властивості;
• збереження протягом тривалого часу гостроти заточування.

Що стосується мінусів сталі Bohler N690, більшість фахівців приходять до висновку, що цей сплав практично не має недоліків, має ідеальний склад та високі технічні характеристики та властивості.

Вони дозволяють використовувати цей сплав для виготовлення різного різального інструменту, у тому числі – тактичних, а також мисливських ножів та обробних ножів з фіксованими клинками та рукоятями з натурального дерева, які можна придбати в інтернет-магазині https://knife.net.ua/ .

Багато знавців сплавів, що використовуються при виробництві ножів, порівнюють властивості N690 та американської сталі 440С. Хоча вони не є аналогами, однак мають деякі загальні технічні характеристики, що дозволяє застосовувати її для різального інструменту. Особливо яскраво виявляються найкращі якості в ножах ручної роботи для кухні та побуту роботи, великий асортимент яких представлений на сайті інтернет-магазину https://knife.net.ua/.

КАРБОН silver twill - РУКІВ'Я НОЖІВ З ЦЬОГО ПРЕМІАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Одним з найпрестижніших і дорогих матеріалів для рукояток ножів крім титану і дорогих порід деревини є різновид вуглепластика, так званий «карбон». Матеріал цінується за виняткову легкість, міцність та естетичну красу.

Карбон (від англ. carbon - вуглець) - це полімерний матеріал з композитним складом, виготовлений з переплетених ниток вуглецевого волокна (сarbon fibers). Ці нитки виготовляються з використанням епоксидних смол. Середня щільність матеріалу від 1450 кг/м³ до 2000 кг/м³. Головною відмінністю карбону від інших полімерів, що застосовуються при виготовленні ножів, є дуже невелика вага. Саме вага разом із винятковою міцністю дає карбону перевагу перед іншими матеріалами рукояток: полімером G10, мікартою, пластиком FRN і т.д. При цьому за питомими характеристиками міцності карбон перевершує конструкційні сталі. Основними якостями карбону є висока міцність на розрив, стійкість до високих температур, агресивних середовищ, незначне розширення при нагріванні, висока електропровідність. Також важливою рисою карбону є його природний, отримуваний при виробництві чорний колір, який надає йому благородного та елітарного вигляду.

Основу матеріалу складають нитки вуглецевого волокна, середньою товщиною 0,005-0,010 мм у діаметрі. Вуглецеві волокна виготовляються внаслідок складного процесу термообробки. Основне волокно (поліакрил, віскоза) спочатку піддається окисленню повітря при температурі 250 °C протягом 24 годин. У результаті окислення утворюються сходові структури (полімери, макромолекули яких попарно пошиті регулярними хімічними зв'язками). Потім відбувається карбонізація (процес збагачення ниток вуглецем), який проходить при нагріванні волокна серед азоту або аргону при температурах від 800 до 1500 °C. Внаслідок карбонізації відбувається утворення графітоподібних структур (алотропних модифікацій вуглецю). Процес термічної обробки закінчується графітизацією (утворенням графіту в матеріалах, в яких вуглець міститься в розчиненому стані або у вигляді карбідів), вона проходить при температурі 1600-3000 ° C в інертному середовищі. Через війну графітизації кількість вуглецю у волокні доводиться до 99 %. Крім звичайних органічних волокон, для отримання ниток вуглецю можуть бути використані спеціальні волокна із фенольних смол, лігніну, кам'яновугільних та нафтових пеків.

Вуглецеві тканини у свою чергу отримують шляхом плетіння ниток або стрічок. При виробництві цих ниток за основу взято вуглецевий ровінг - джгут із тонких безперервних ниток вуглецевого волокна завтовшки від 3 мікрон, утворених атомами вуглецю. Після переплетення вони складають каркас вуглепластику. Кількість вуглецевого волокна нитки оцінюється числом «К» — кількістю тисяч елементарних вуглецевих волокон. Найтонше і найдорожче вуглецеве волокно - 1К, найбільш поширене вуглецеве волокно 3К, існують також нитки з вуглецевого волокна з К = 6, 12, 24, 48. Тканина, виготовлена з ниток, може мати різноманітний малюнок плетіння (ялинка, рогожа, плетіння та ін). Для надання ще більшої міцності тканини нитки вуглецю кладуть шарами, щоразу змінюючи кут напряму плетіння. Шари скріплюються за допомогою епоксидних смол. Така структура карбону дає можливість армувати волокно додатковими елементами, що зміцнюють його структуру і надають різні кольори і фактуру поверхні. Цими матеріалами можуть бути різні нитки, блискітки, полімерні матеріали різних кольорів.

Основними методами виготовлення карбонових пластин є:

• Пресування, при якому тканина вистилається у форму, попередньо змащену так званим антиадгезивом, призначеним для зменшення зчеплення поверхонь один з одним. Їм може бути мило, віск тощо. Потім тканина просочується смолою, а її надлишки видаляються у вакуумі (вакуум-формування) або під тиском. Після полімеризації смоли виріб набуває закінченого вигляду.
• Вакуумна інфузія дозволяє створювати ламінатний пакет накладенням шарів тканини один на одного і під шари подається вакуумне розрядження. Потім через клапан подається сполучна речовина і під дією вакууму воно заповнює порожнечі і просочує вуглецеву тканину.
• Вакуумне формування, є склеювання шарів при високих температурах і потім вплив вакуумом для формування обсягу виробу. Цей спосіб є одним із найдешевших.
• Метод намотування, який полягає у намотуванні просоченого ровінгу на попередньо підготовлену форму. Після намотування потрібного числа шарів форма з намотаною тканиною поміщається в нагрівальну піч і полімеризується.
• Метод SMC/BMC полягає в приміщенні тканини в прес-форму, нагріту до робочої температури. Прес-форма замикається, у результаті під тиском матеріал розтікається в порожнини форми і твердне. Наприкінці циклу виріб витягується з прес-форми, і виробляється його остаточна механічна обробка та фарбування.

Карбонове волокно застосовується у різних сферах. Зокрема, в авіа та ракетобудуванні, при виробництві деталей корпусу автомобілів та мотоциклів, побутової техніки та високотехнологічних дослідницьких приладів. І вже близько 20 років карбон широко застосовується у виготовленні рукояток ножів середнього та преміального сегмента. При цьому на доладних ножах карбон може бути як у вигляді накладок на сталеві лайнери, так і у вигляді єдиного матеріалу рукояті, закріпленого гвинтами через бонки.

Карбон, що йде на виготовлення ножів, крім своїх основних характеристик міцності, повинен мати ще й досить привабливий зовнішній вигляд. Саме цей фактор збільшує його вартість, ускладнюючи технологію виробництва та вимагаючи найякісніших вихідних матеріалів. Для проклеювання шарів використовуються найдорожчі та якісні смоли, та дорожче обладнання, зокрема хімічні реактори (автоклави). Крім того, для підвищення зчеплення з рукою карбон піддають піскоструминній обробці, що також збільшує витрати на виробництво. Необхідно також пам'ятати, що робота з карбоном вимагає обов'язкового захисту органів дихання та спеціальних приміщень із гарною вентиляцією, і це також веде до зростання ціни.

Колірна палітра та текстура карбону, що використовується на ножах, може бути різноманітною. Серед різновидів карбону застосовуються:

Мозаїчний карбон, який може бути як однотонним, і різнобарвним. Такий карбон застосовується для радіусних проставок на ножах із складними багатосекційними ручками. У цьому карбоні можуть застосовуватися кілька технологій фарбування.

Мармуровий карбон - являє собою хаотичне сплетення карбонових ниток, кожна з яких по-різному відображає світло, що дає йому можливість блищати під різними кутами огляду.

Карбон Lightning Strike («удар блискавки») з мідною ниткою у вигляді сітки, вплетеної у вуглеткань по всьому її об'єму. Зовнішньо аналогічний застосовуваному у фюзеляжах американських літаків для захисту від ударів блискавок. Це тонкий карбон, завтовшки 3,2 мм саржевого плетіння. Має глибокий і яскравий малюнок.

Як і будь-який дорогий і при цьому складний у виготовленні матеріал, карбон має ряд недоліків. При виробництві вуглепластиків необхідно дуже суворо витримувати технологічні параметри, при порушенні яких властивості міцності виробів різко знижуються. Для контролю якості виробів можуть застосовуватись ультразвукова дефектоскопія, рентгенівська та оптична голографія, а також акустичний контроль. Без них виробник працює «на дотик» і може не помітити прихованих дефектів. Іншим серйозним недоліком вуглепластиків є їхня низька стійкість по відношенню до ударних навантажень. Також необхідно пам'ятати, що згодом карбон вицвітає і може суттєво втрачати свою головну перевагу – привабливий зовнішній вигляд. Однак, незважаючи на ці недоліки, карбон по праву є преміальним матеріалом для кращих ножів.