ПОЛЯРНИЙ МИСЛИВЕЦЬ ексклюзивний ніж ручної роботи майстра студії Павла Гончаренка, замовити купити в Україні (Сталь - К390™ в ламінаті з нержавіючого дамаску 64-65 HRC)


ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: ПОЛЯРНИЙ МИСЛИВЕЦЬ ексклюзивний ніж ручної роботи майстра студії Павла Гончаренка, замовити купити в Україні (Сталь - К390™ в ламінаті з нержавіючого дамаску 64-65 HRC)
Тип ножа: Фіксований клинок
Бренд: Студія "Ножі ручної роботи Павла Гончаренка"

Модель: ПОЛЯРНИЙ МИСЛИВЕЦЬ ексклюзивний ніж ручної роботи майстра студії Павла Гончаренка, замовити купити в Україні (Сталь - К390™ в ламінаті з нержавіючого дамаску 64-65 HRC)
Номер моделі: 111
Країна народження: Україна
Ремісник: Майстер Павло Гончаренко, м. Іванків, Україна ("Ножі ручної роботи Павла Гончаренка")
Найкраще використання: Полювання, рибальство, туризм, домашнє господарство, поділ тушки, нарізка
Стан ножа: Новий

Ціна вказана разом з піхвами.

Заточений ніж – не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, пов'язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не продаватимемо наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, при підтвердженні Вашого замовлення ми повідомимо про наявність або термін готовності товару. Виріб може трохи відрізнятися від представленого на фото.

Сталь K390 для ножів: переваги та недоліки сплаву

Сталь K390 від австрійської компанії Bohler вважається однією з найкращих для виготовлення ножів та іншого ріжучого інструменту. Це інструментальна порошкова сталь, призначена для виробництва штампових інструментів методом холодної деформації. Використовується переважно для виготовлення складних та мисливських ножів.

Для виробництва кухонних ножів, як правило, не застосовується через високу вартість. З цього металу виробляють ножі вищої цінової категорії. Але, як і інші види сталевих сплавів, матеріал має свої переваги і недоліки.

Особливості сплаву K390
Сталь марки K390 відрізняється підвищеною твердістю, міцністю та зносостійкістю. Це швидкорізальна сталь з високими показниками в'язкості та стійкості до механічного зношування. Особливий хімічний склад забезпечує високу твердість матеріалу, завдяки чому ріжуча кромка клинка максимально тривалий час зберігає гостроту навіть за жорсткої експлуатації.

На даний момент марка вважається однією з найкращих на ринку інструментальних сталей для різального інструменту. У процесі виробництва утворюється гомогенна карбідна структура, що гарантує максимальну твердість та зносостійкість.

Має наступний хімічний склад:

Вуглець (C) – 2,5%. Забезпечує твердість, зносостійкість та в'язкість. Завдяки високому вмісту вуглецю край довго зберігає гостроту.
Хром (Cr) – 4%. Підвищує щільність та стійкість на розтяг. Забезпечує захист від корозії, але в цьому випадку незначний, оскільки вміст хрому невисокий. Трохи підвищує твердість.
Молібден (Mo) – 4%. Збільшує міцність, твердість і прожарювання. Сприяє захисту від корозії.
Кремній (Si) – 0,55%. Розкислює сталь та підвищує міцність.
Ванадій (V) – 9%. Покращує в'язкість та міцність. Підвищує стійкість до стирання та утворення іржі.
Вольфрам (W) – 1%. Збільшує в'язкість, міцність і прожарювання. Під впливом підвищених температур не змінює твердість.
Кобальт (Co) – 2%. Підвищує твердість та міцність. Дозволяє робити загартування при підвищених температурах. Посилює позитивні властивості інших елементів.
Показник HRC (значення твердості за шкалою Роквелла) даного металу варіюється в діапазоні 62-66 одиниць. Це один із найкращих показників на ринку сталей для виробництва ріжучого інструменту. Завдяки такій твердості ріжуча кромка максимально довго зберігає твердість. У той же час заточити такий твердий сплав побутовими інструментами досить складно.

Матеріал порівняно дорогий, тому з нього випускають ножі преміального сегмента. На даний момент сталь забезпечує максимально можливу стійкість ріжучої кромки абразивного зносу. У той же час зберігається висока стійкість до сколів та гарна ударна в'язкість.

Переваги стали K390
До головних переваг сплаву Bohler K390 варто віднести:

• Підвищена стійкість ріжучої кромки до зношування абразивного та іншого механічного характеру. Найближчим аналогом за даною характеристикою є марка CPM 10V, яка раніше вважалася еталоном, але поступилася K390 за іншими параметрами.
• Підвищена ударна в'язкість завдяки наявності у складі достатньої кількості молібдену, вольфраму та кобальту. За цією характеристикою метал в 1,5 разів перевищує CPM 10V.
• Хороша податливість шліфування та полірування. Це дозволяє усунути з поверхні глибокі ризики та інші концентратори напруги. Клинку і ріжучій кромці можна надати майже дзеркальний блиск.
• Підвищена міцність на стиск. Це дозволяє виготовляти всілякі штампи, плашки, стрічкові ножі та інші деталі.
• Стійкість до утворення сколів. Це забезпечує надійність та тривалий термін служби готових виробів.
• Однорідність структури. Завдяки цьому характеристики стабільні по всій площі клинка.
• Висока твердість – 62-66 HRC. Навіть при інтенсивній та жорсткій експлуатації меч довго залишається гострим.
• Стійкість до перегріву у процесі термічної обробки. Сталь витримує тривалу термообробку без погіршення властивостей, що гарантує якісне загартовування та прожарювання.
• Можливість виготовлення клинків методом кування. Це дозволяє майстрам виготовляти унікальні колекційні вироби.
• Можливість додаткового підвищення робочих характеристик у процесі виготовлення готових виробів. Наприклад, деякі виробники здійснюють додаткову термообробку, використовуючи багаторазове термоциклювання та кріогенну обробку.

Великий ніж зі сталлю K390

Недоліки сплаву
Незважаючи на величезну кількість позитивних характеристик, матеріал має деякі недоліки:

Висока вартість. З цієї сталі виготовляють ножі найвищої цінової категорії. Її використовують великі виробники. Хоча деякі приватні майстри випускають вироби з даного сплаву невеликими партіями. Для виробництва кухонних ножів, як правило, не застосовується еняется.
Низкая устойчивость к коррозии. В составе достаточно много углерода и мало хрома, поэтому материал может ржаветь. Это своего рода плата за максимальную твёрдость. Поэтому нож требует правильного и регулярного ухода.
Заточить кромку самостоятельно достаточно сложно. Сталь очень твёрдая, поэтому плохо поддаётся заточке. Для этого нужно использовать специальные заточные инструменты, такие как алмазные и эльборовые бруски. Сложность заточки является одним из второстепенных факторов высокой стоимости готовых изделий.
Риск травмирования. При острой заточке ножом очень легко порезаться, поэтому работать с ним следует аккуратно.
Небольшой выбор моделей. Только некоторые крупные производители и частные мастера изготавливают ножи из данного сплава. На данный момент наибольшее количество моделей предлагает компания

Висновки та поради
Сталь K390 заслужено вважається одним із найкращих на ринку інструментальних сплавів для виробництва ріжучого інструменту. Однак вироби з цього матеріалу не можна назвати добрим вибором для кожної людини. Ножі з клинками K390 досить дорогі, а вибір моделей невеликий.

Великі компанії випускають вироби невеликими партіями, а індивідуальні майстри часто виробляють лише під замовлення. Тому такі вироби можна рекомендувати професіоналам, які знаються на сталях і особливостях їх експлуатації. За таким клинком потрібно правильно доглядати, інакше він може покритися іржею та піттингом, що часто впливає не лише на зовнішній вигляд, а й на робочі характеристики.
Ножем з K390 слід акуратно користуватися, оскільки зіпсовану кромку буде дорого відновити через складність переточування. В іншому ж K390 - це чудова порошкова сталь для виготовлення якісних ножів преміум-класу.

Ну, а купити ніж з дамаської сталі можна купити на порталі https://knife.net.ua/ ви можете на нашому сайті або зв'язавшись з нами за телефоном +380961711010.

Приємних покупок! Ми будемо раді бачити вас у лавах наших замовників!

Бивень моржа для руків'я ножа ручної роботи

Скільки коштує ікло моржа сьогодні?

Яка ж реальна ціна за ікл моржа, вартість якого часто незрозуміла звичайному обивателю? Як не потрапити в халепу, реагуючи на оголошення із заголовками «куплю ікло моржа» або «ікл моржа купити», як дізнатися, скільки коштує ікло моржа насправді? Щоб отримати достовірні відповіді ці питання, варто вивчити сучасний попит такий рідкісний предмет, як ікла моржа, ціна який істотно визначається як розміром, а й іншими чинниками. Враховуючи ці рекомендації, Ви можете розраховувати на найбільш вигідну пропозицію, яку можуть дати бажаючі купити ікло моржа.

• Варто знати, що ікл моржу, продати який Вам хотілося б, повинен мати максимальну цілісність, тоді його вартість виправдає Ваші найкращі очікування.
• При продажі орієнтуйтесь на актуальний курс валют, який суттєво впливає на те, скільки коштуватиме моржовий ікло, ціна його формується з урахуванням коливань курсу.
• Дуже істотна в даному питанні компетентність експертів, які оцінюють: не за кожним оголошенням «куплю ікло моржа» реально стоять професіонали, тому потрібно виявити ретельність і обережність при виборі покупця.

Вироби з іклів моржів

Ікло моржа купити мисливці за раритетами прагнуть не тільки в первозданному вигляді, не менш популярні і затребувані сувеніри та вироби, матеріалом для яких служить ікло моржа, вартість їх також може досягати пристойної суми, особливо якщо це антикварні речі. Природна привабливість бивнів, особливості їхнього кольору та структури, втілені в предметах мистецтва, створюють особливу атмосферу розкоші в будь-якому приміщенні. Це робить вироби з бивнів унікальним, статусним подарунком, актуальним у всі часи, здатним стати цінністю, що навіть передається у спадок. Найчастіше зустрічаються вироби, виготовлені жителями народів Півночі, що відбивають їхнє життя та побут:

• ножі з ручками з ікла моржа дуже дорогі і користуються популярністю серед колекціонерів і мисливці

• групові та поодинокі анімалістичні зображення (ведмеді, нерпи, олені);
• скульптури, що зображують упряж собак;
• зображення людей за характерними заняттями, наприклад мисливець;
• зображення божеств.

Морж - дуже великий звір з товстою зморшкуватою шкірою. У самців є великі шкірні нарости на шиї та плечах. Чим більші ці нарости, тим привабливішими вони здаються для самок. Товщина шкірного покриву досягає 10 см., а підшкірного жиру - 15 см. Самці набагато більші за самок - вага деяких особин досягає 2 т., але зазвичай не перевищує 800 - 1500 кг. Самки в середньому важать 500 – 800 кг. Довжина дорослих моржів - 2-3,5 м.

Молоді моржі мають темно-коричневе забарвлення шкіри із жовтуватими волосками. Дорослі тварини «лисіють» з часом, а їхня шкіра набуває світлішого відтінку. Старі особини до кінця життя стають майже рожевими.

Відмінна риса цих ластоногих – величезні бивні. Довжина їх може досягати 1 м. Вони допомагають тварині при пересуванні по слизькій поверхні та для проламування льоду. Бивни - це подовжені верхні ікла, спрямовані вниз. У самців вони більші і використовуються для битв з іншими самцями в період спарювання. Самці з найбільшими бивнями займають домінуюче місце у стаді.

Морда широка, з товстими жорсткими вусиками-щетинками на верхній губі. Очі маленькі. Вушні отвори заховані під шкірою і немає виходу назовні. Хвіст маленький. Передні ласти розвинені добре, дозволяючи моржам більш-менш нормально пересувати сушею, на відміну багатьох інших ластоногих, які здатні лише повзати землі.

Розрізняють три популяції моржів з невеликими зовнішніми відмінностями - тихоокеанську, атлантичну та популяцію моря Лаптєвих.

Тихоокеанська популяція моржів найбільша як за чисельністю, так і розмірами тварин. Вона мешкає на північному березі Східного Сибіру, на острові Врангеля, на півночі Аляски. Взимку стада моржів переміщуються на південь — у Беренгове море, до Камчатки та на південне узбережжя Аляски. За оцінками чисельність популяції становить 200 тис. тварин.

Атлантичний морж дрібніший приблизно на третину своїх тихоокеанських родичів. Мешкає на півночі Канади, Гренландії та у західному регіоні Російської Арктики. Був практично повністю винищений людиною внаслідок безконтрольного промислу. Оцінка чисельності населення - 15 - 20 тис. особин.

Лаптівська популяція моржів найнечисленніша — близько 5 тис. особин. Вона ізольована від інших популяцій у морі Лаптєвих та Карському морі.

Стан популяції та ставлення до людини
У 18-19 ст. комерційний промисел атлантичного моржа привів майже до повного зникнення цієї тварини. В даний час полювання на нього заборонено повсюдно, але деяким корінним народам півночі дозволяється добувати невелику кількість моржів, але обов'язково для власного споживання із забороною на продаж м'яса, жиру або кісток тварини. Для європейця м'ясні страви з моржу не здаються смачними, але приготовлена мова моржа вважається делікатесом.

Чукчі, Юпікські народи (Далекий Схід росії) та інуїти (Північна Америка) споживають моржеве м'ясо всю зиму, ласти консервуються і зберігаються до весни, бивні та кістки використовуються для виготовлення різних інструментів, оберегів та прикрас. Водонепроникна товста шкіра - для обробки будинків та човнів. Сучасні дешеві будівельні матеріали доступні на крайній півночі, і моржі вже не відіграють такої важливої ролі для виживання, як 100 років тому, але все одно для багатьох корінних народів залишаються затребуваними, а різьблення по шкірі моржу та її прикраса бісером є важливою формою мистецтва.

Чисельність популяцій моржів важко визначити. До кінця не зрозуміла плодючість тварин та їх смертність. Ускладнює підрахунок і складні кліматичні умови довкілля моржів. В даний час Тихоокеанський морж класифікується Законом про зникаючі види як «під загрозою». Атлантичний морж і Лаптевська населення внесено до Червоної книги і віднесено до другої (що скорочуються чисельності) і третій (рідкісні) групі рідкості відповідно.

Наслідки глобального потепління є ще одним предметом занепокоєння зоологів. Об'єм і товщина пакового льоду (товщиною не менше 3-х метрів і старше 2-х років) постійно скорочується, що позначається на народжуваності тварин і зникнення звичних місць проживання.

За різними оцінками чисельність всіх популяцій моржів становить 200-250 тис. голів.

Цікаві факти про моржі

• Під час останнього льодовикового періоду моржі було поширено до 37 градусів північної широти. Про це свідчать знайдені останки, датовані віком 28 тис. років. біля Сан-Франциско у США. На цій же широті розташований північний кордон африканського континенту, Греція, Японія, Туреччина.
• Незважаючи на свої великі розміри моржі іноді зазнають нападу косаток.
• При сильній течії моржі бивнями чіпляються за край льоду, утримуючись під водою. Також вони допомагають тваринам залазити на високий лід. Таке використання бивнів дало моржам родове ім'я Odobenus rosmarus, що з грецької перекладається як «який ходить на зубах».
• Шлунок моржа настільки великий, що народи півночі з нього робили собі водонепроникні накидки.
• У холодній воді кров'яні судини тварини сильно зменшуються, що робить шкіру тварини майже білою.

Ironwood - iron wood - handmade knives

Айронвуд - Залізне дерево

У природі залізне дерево зустрічається вкрай рідко, тому займає почесне місце в Червону книгу. Однак за своїми властивостями кожне залізне дерево не поступається щільності чавуну. Його кора витримує обстріл з вогнепальної зброї, але при цьому безнадійно тоне у воді. Варто відзначити, що це не окремий клас дерев, а ціла група, зібрана з різних порід. Вона включає в себе кілька десятків видів рослин з незвично щільною деревиною. Їх можна зустріти на кожному з континентів. Більш того, сировину використовують як в промисловій індустрії, так і в лікувальній практиці.

Що особливого в цих деревах?

Неозброєним оком розпізнати «кам’яну» породу багаторічної рослини досить складно. Особливо якщо вони знаходяться на межі зникнення. Проте їх характеризують такі особливості:

• вік таких довгожителів не менше 2-х сотень років;
• деревне волокно стійке до корозійних процесів і не псується під впливом сильних кислот;
• в корі міститься багато дубильних речовин, які захищають своїх «господарів» від всіляких паразитів, а також від грибка гнилі;
• колода обов’язково піде під воду, оскільки щільність деревини становить 1 т / м³ з урахуванням вологості 12%, з цієї причини такі породи ростуть досить повільно;
• висота кожного перевищує 25 метрів, а обхват стовбура сягає понад 200 см.

Всі ці властивості необхідні залізного дерева, щоб виживати в найсуворіших кліматичних умовах. Різкі перепади температури в Росії, африканська посуха або вологий європейський клімат не зможуть зашкодити цьому феномену природи. Такі різновиди дерев прекрасно адаптуються в будь-який несприятливій обстановці. Для цього вони оснащені чималою кількістю пристосувань, починаючи від унікальної будови стовбура / коренів і закінчуючи хімічним складом кори. У зв’язку з цим їх широко використовують у виробництві:

• меблів;
• будівельних конструкцій;
• автомобілів;
• косметичних засобів;
• елементів декору;
• підводної техніки.

Ріг азіатського водяного буйвола

Азіатський буйвол

Це одна з найбільших тварин, що належать до бичачих. Довжина тіла досягає 3 м, висота в загривку – 2 м. Великі самці можуть важити тонну і навіть більше. Роги цих тварин у вигляді місячного серпа, спрямовані в різні боки та трохи назад.

Забарвлення тварин - сіра. Вовна негуста і в міру довга. На лобі вона утворює маленький пучок. Тулуб цієї тварини масивний, потужності, кінцівки міцні, мускулисті. Копити великі та роздвоєні.

Голова нагадує бичачу, має масивнішу черепну частину. Очі та вуха невеликі. Хвіст тонкий, довгий, має знизу подовжений пучок волосся.

Африканський буйвол

Він трохи менший за свого азіатського родича. Його зріст до 1,8 м у загривку, довжина тіла – 3 м. Важить він трохи менше.

Африканський буйвол має чорне або темно-сіре забарвлення. У цієї тварини яскраво виражений статевий диморфізм: самки набагато менші за самців. Самки також мають менш потужну статуру. Роги у них коротші і тонші.

Африканський буйвол має своєрідні роги. Їх основи у дорослих особин зрощені, утворюють подобу щита з кісток. Він настільки міцний, що його не пробиває куля з гвинтівки. Роги біля основи розходяться в сторони, загинаються вниз, а потім таким же плавним вигином прямують вгору і всередину. Молоді особини такого щита з рогів не мають.

Африканський буйвол відрізняється дуже поганим зором. Він отримує інформацію від навколишнього світу завдяки дуже розвиненому нюху та слуху.

У звичайній обстановці тварина реве, пирхає. В екстремальних обставин він голосно мукає.

Спосіб життя

Буйвол пасеться вночі. День проводить у тіні дерева, у болоті, де температура нижча. Він спить чи жує жуйку. Часто притулком від спеки може бути калюжа чи яма. Йому потрібен щоденний водопій. Протягом дня тварині потрібно до 40 л води. У зв'язку з цим буйвол ніколи не віддаляється від води далі ніж на 4 км.

Самки з телятами особливо чуйні. Вони постійно насторожі, показують свою занепокоєння. Під час тривоги буйвол піднімає голову і закидає роги. Достатньо тихого звуку, щоб стадо втекло від небезпеки. У разі серйозної небезпеки тварини можуть розвивати швидкість понад 50 км/год.

Буйволи неохоче залазять у воду. Проте вони добре плавають.

Місця проживання буйвола

Ще в 19 столітті ця тварина часто зустрічалася на території Африки на південь від Сахари. Сьогодні популяцію буйвола можна зустріти в Південній та Східній Африці, де найменше помітне втручання людини у біосферу.

Буйвол може проживати у савані, тропічних лісах, горах (до висоти 3 км). Тварина найкраще почувається у саванах, де цілий рік є доступ до питної води, соковитого корму. Вдалині від водойм буйвол не живе. У зв'язку з винищенням людиною тварина найбільше прив'язана до територій, що охороняються: там можна зустріти стада із сотень особин.

Манера поведінки

На півночі Танзанії розташований національний парк поблизу озера Маньєро. Саме тут зустрічається найчисельніша популяція цих травоїдних. Тварин залучають просторі пасовища, розташовані у зеленій зоні між озером та гірськими схилами. Деякі дорослі бички не пов'язують своє життя із законами стада, воліючи самостійне існування. Великі розміри та великі міцні роги є достатньою причиною відчувати себе у безпеці.

Важливі для стада рішення приймають самки високого рангу, причому спірні питання вирішуються у вигляді особливої ​​форми голосування. Ближче до обіду стадо укладається для переробки ранкового корму. Іноді головні самки піднімаються ноги, повертаючись у напрямі, інші ж уважно їх слідкують. У результаті череда рушить далі в тому напрямі, який обрала «більшість тих, хто голосував».

У цей час настає час для процедур пов'язані з особистої гігієною. Місцеві різновиди дятлів та чапель із задоволенням надають свої послуги з очищення шкіри, в обмін на комах, що збираються під вовною. Таким чином, птахи допомагають буйволам регулювати популяції комах, що паразитують, здатних переносити хвороботворні мікроби. Імунна система дорослого буйвола дозволяє справлятися практично з усіма поширеними захворюваннями. Однак особи, що ослабли, можуть стати жертвами паразитів.

​МАТЕРІАЛ РУКІВ'Я ЗУБ МАМОНТА
Зуб мамонта.

Зуб мамонта – виробний матеріал тваринного походження. Його винятковою особливістю є той факт, що його джерелом є вимерлі звірі – мамонти. Палеонтологами було встановлено, що вони жили на Землі близько 10 тисячоліть тому, і їхня кількість була дуже велика. Зуби у мамонтів були не постійними і змінювалися приблизно чотири рази протягом життя. Зуби, що випали, які сучасні вчені знаходять під час розкопок, і стають основою для декоративних елементів, серед яких є і рукояті ножів.

Через тривале перебування в грунті матеріал набув дуже нестабільної структури – емаль отримала кам'яну твердість, а дентин, навпаки, став пухким. Але сучасні технології стабілізації матеріалів допомогли перетворити зуби мамонта на чудову основу для створення розкішних рукояток ножів. Полімерний композит забезпечує виробам стійкість до корозії та вологи, а природна основа дає унікальну текстуру та вигадливий візерунок.