ЗНАХАР V ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь s390 в нержавіючому дамаску, 66 HRC, купити замовити в Україні

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: ЗНАХАР V ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь s390 в нержавіючому дамаску, 66 HRC, купити замовити в Україні
Тип ножа: Фіксований клинок. Ніж-фултанг (full-tang) — з фіксованим клинком, у якого металева основа (хвостовик) проходить крізь усю рукоятку, повторюючи її форму
Бренд: Майстерня "Ножі ручної роботи Павла Гончаренка"

Модель: ЗНАХАР V ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь s390 в нержавіючому дамаску, 66 HRC, купити замовити в Україні
Номер моделі: 189
Країна народження: Україна
Майстер: Майстер Павло Гончаренко, м. Іванків, Україна Майстерня ножів ручної роботи Павла Гончаренка
Найкраще використання: Багатофункціональний: полювання, рибальство, поділ тушки, нарізка тощо
Стан ножа: Новий
Ціна вказана з піхвами.

Заточений ніж, не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте їх дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, спричинені використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не будемо продавати наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, після підтвердження вашого замовлення ми повідомимо вас про наявність або коли товар буде готовий. Товар може дещо відрізнятися від зображеного на фото.

Порошкова сталь S390 MICROCLEAN
Порошкова сталь S390 MICROCLEAN - це порошкова металургійна швидкорізальна сталь третього покоління, яку виготовляють із виключно чистого дрібнодисперсного порошку, виробленого на сучасному заводі з виробництва високоякісних порошкових сталей BÖHLER у м. Капфенберзі, Австрії.

Цей сплав дорогий, відноситься до преміум класу з високою твердістю та складною механічною та термічною обробкою. В результаті її твердість може досягати до 67-70 одиниць за Роквеллом, який відрізняє себе агресивним різом та високими експлуатаційними характеристиками.

Порошкова сталь S390 широко застосовується для випуску високопродуктивних інструментів (наприклад, в автомобільній галузі - зчеплення, маховик розподільного валу; у металорізанні - свердління, нарізання різьблення, зуборізні інструменти, протяжка та розгортання, кінцеві фрези, пилки; у холодній обробці металів – різні види осна інструменти для накатки різьблення, інше), тобто там, де важлива висока точність компонентів, а також сталість і тривалість його використання, тому у складі безліч елементів, що легують, дія яких спрямована на збереження властивостей сталі в будь-яких умовах.

Також сталь S390 зарекомендувала себе і в ножовому виробництві, хоч і не так давно. Зі сталі S390 у нас Ви можете купити якісні та надійні робочі та мисливські ножі середнього та невеликого розміру, які чудово покажуть себе у різанні міцних матеріалів, наприклад таких як, сухожиль і шкіри при обробці дичини. Аналогічні характеристики будуть актуальними і для професійних кухонних ножів.

Виробничий процес порошкової сталі S390 MICROCLEAN виглядає так:

Хімічний склад стали S390 MICROCLEAN наступний:

• Вуглець (С) – відповідає за міцність після проведення термічної обробки, тобто забезпечує твердість та міцність;
• Хром (Cr) – підвищує здатність сталі до загартовування, позитивно впливає на опір корозії. У даному сплаві вміст хрому невеликий, тому клинок ножа вимагає догляду для захисту від іржі. Хром також підвищує показник зносостійкості;
• Молібден (Mo) - дозволяє підвищити температуру плавлення, отже, і збереження якості клинка за підвищених температур. При цьому меч не отримує ламкість і крихкість, при підвищенні твердості - сталь стає більш пружною, підвищується опірність хімічним агресивним речовинам;
• Ванадій (V) – його наявність говорить про зростання пружності, зносостійкості, а також забезпечує інертність до хімічних впливів;
• Вольфрам (W) – за високої температури плавлення вольфраму підвищується стійкість сталі за високих температур. Є основним легуючим елементом швидкорізів;
• Кобальт (Co) - це дорога легуюча добавка позитивно позначається на жароміцності, також підвищується твердість і зносостійкість металу, при цьому ці параметри зберігаються при високих температурах і механічних навантаженнях.

Таким чином, переваги стали такі:

• висока червоностійкість, сталь добре поводиться при гартуванні, при цьому вона без проблем працює і при низьких температурах;
• дуже висока зносостійкість;
• відмінна міцність на стиск;
• висока в'язкість; ударні властивості;
• ножі зі сталі S390 мають хороші показники оброблюваності, наприклад, шліфування;
• непогані втомні властивості.

Недоліків менше, але вони таки є:

• корозійна стійкість не на найвищому рівні, тому ножу необхідний додатковий догляд, хоч і мінімальний - протирати вазеліновим маслом, яке продається в будь-якій аптеці;
• висока ціна через складність виробництва сталі.

Ніж із порошкової сталі S390 Microclean - задоволення звичайно не з дешевих, але воно того варте і стане в нагоді як для професійної діяльності, так і для активного хобі, чи то полювання, риболовля, туризм чи кулінарія.

*Варто пам'ятати, що при використанні ножа за призначенням та дбайливим поводженням, ніж прослужить Вам дуже довго.

МАТЕРІАЛ РУКІВ'Я ЗУБ МАМОНТА

Зуб мамонта - це рідкісна сировина, що застосовується для виготовлення декоративних предметів, наприклад, рукоятей ножів, накладок на ручки пістолетів, ювелірних прикрас. Це унікальний природний елемент, добути який вдається нечасто, тому його вартість є досить високою.

Сьогодні зуб мамонта після певної обробки (стабілізації) широко застосовується майстрами кнайфмейкерами. Стабілізація – це процес полімеризації матеріалу під вакуумом з використанням жиророзчинних барвників або без них, при цьому матеріал просочується полімерними речовинами наскрізь.

МАТЕРІАЛ РУКОЯТИ ЗУБ МАМОНТУ

Зуб мамонта – виробний матеріал тваринного походження. Його винятковою особливістю є той факт, що його джерелом є вимерлі звірі – мамонти. Палеонтологами було встановлено, що вони жили на Землі близько 10 тисячоліть тому, і їхня кількість була дуже велика. Зуби у мамонтів були не постійними і змінювалися приблизно чотири рази протягом життя. Зуби, що випали, які сучасні вчені знаходять під час розкопок, і стають основою для декоративних елементів, серед яких є і рукояті ножів.

Через тривале перебування в грунті матеріал набув дуже нестабільної структури – емаль отримала кам'яну твердість, а дентин, навпаки, став пухким. Але сучасні технології стабілізації матеріалів допомогли перетворити зуби мамонта на чудову основу для створення розкішних рукояток ножів. Полімерний композит забезпечує виробам стійкість до корозії та вологи, а природна основа дає унікальну текстуру та вигадливий візерунок.

Особливості матеріалу

Для створення різноманітних виробів використовують корінні зуби мамонта. Зовні вони схожі на зуби слона, проте набагато більше мають інший відтінок. З урахуванням історичної цінності та рідкості бивень мамонта цінується особливо високо, оскільки ця тварина вимерла задовго до нашої ери. Бивні доісторичних гігантів можна зустріти не тільки в палеонтологічних музеях, а й на прилавках ювелірних магазинів, їх застосовують для прикраси інтер'єру, використовують для створення різноманітних декоративних елементів - зрозуміло, не в первозданному вигляді, а в обробленому.

Вік матеріалу, за даними вчених, становить 10-40 тисяч років. Як жили мамонти, сьогодні вивчено не до кінця. Проте знайдені вченими останки цих гігантів, їхні кістки, зуби, навіть цілі туші дозволили вченим серйозно просунутися у цій галузі досліджень. Наявні дані дозволили дізнатися, який був у ссавців зовнішній вигляд, чим вони харчувалися, в яких кліматичних умовах жили, які мали особливості поведінки (наприклад, вели вони стадне або одиночне існування).

Мамонт харчувався практично тим самим, чим і сучасний слон: його раціон складала рослинна їжа. У світі тварина могла б харчуватися хвойними рослинами. Вони воліли грубий корм, який легко пережовували своїми сильними щелепами і зубами, схожими на великі пластини. Цікавою особливістю організму мамонта було те, що в міру зношування старого зуба виростав новий, який зміщував колишній і займав його місце. Таким чином, тварина могла змінити зуби кілька разів за життя. Цілком усі зуби змінювалися приблизно в десятирічний проміжок, а середня тривалість життя мамонта була 40 років. Інакше кажучи, одна тварина могла пережити в середньому чотири повні зміни корінних зубів. Саме завдяки цій особливості люди часто знаходять окремі зношені мамонтові зуби, але не зустрічають інших його слідів.

Зовнішній вигляд

Якщо розглянути зуб мамонта, то можна побачити неоднорідну поверхню з ребристими краями. Кістка, емаль та м'яка тканина в даному випадку чергуються. Матеріал має досить складну структуру:

Основою його є дентин.

Шар дентину покритий захисною емаллю.

Варто відзначити, що у мамонта було всього 4 корінні зуби та 2 бивні, які виступали назовні і служили в основному для самооборони.

Після спеціальної обробки корінний зуб можна використовуватиме виготовлення різноманітних прикрас виробів. Щільність матеріалу дуже висока і нагадує камінь. Для того, щоб обробити такий виріб, майстру потрібно витратити чимало сил і часу.

Стабілізація сировини

Щоб зуб та бивень у процесі використання та виготовлення з нього виробу не зруйнувався, застосовують технологію стабілізації. Це відповідальний етап обробки, у якому застосовуються такі технології:

Поліконденсація.
Вакуумна обробка.
Нанесення спеціальних барвників.

Всі порожнечі зуба наповнюються полімерною речовиною, за рахунок якої основа набуває надійного захисту від кліматичних впливів. Такий виріб не деформується, на ньому не з'являються тріщини, він стає здатним витримувати високу температуру. Зовнішній вигляд матеріалу також змінюється, стає більш привабливим та неповторним.
До появи цієї технології зуби і кістки мамонта для виготовлення сувенірів використовувалися рідко, тому що не мали достатньої міцності через велику кількість тріщин і розшарування всередині. Крім цього, високу твердість має зубна емаль, яка при обробці швидко призводить до непридатності пили. Стабілізований виріб набагато простіше піддавати подальшій обробці. Зуб мамонта став особливо популярним при виготовленні рукояток ножів. Він виглядає незвичайно, привабливо, а якщо додати барвник, можна створити унікальний візерунок, здатний надати навіть такій рідкісній речі особливої ​​індивідуальності.

Нейзильбер

Нейзильбер — це недорогий сплав, що складається переважно з міді, нікелю та цинку, який має сріблястий колір і використовується для виготовлення посуду, столових приладів, побутових предметів, монет та декоративних елементів. Його ще називають «новим сріблом» або «білою міддю» за схожий зовнішній вигляд на срібло, але значно нижчу вартість. 

Властивості та використання

Характеризується корозійною стійкістю, підвищеною міцністю і пружністю після деформації, задовільною пластичністю в гарячому й холодному стані. Застосовується в промисловості для виготовлення деталей точних приладів, медичних інструментів, парової і водяної арматури, а також ювелірних виробів, нагород і монет (останнім часом частіше використовують саме нейзильбер, хоча традиційно при цьому його називають мельхіор, — він колись широко застосовувався у цій якості).

Столові прилади з нейзильберу обов'язково посріблюють — інакше у їжі відчувається металічний присмак.

Основні характеристики:

• Властивості:

  Відзначається підвищеною міцністю, упругостью, стійкістю до корозії та деформації. 

• Назва:

  Походить від німецького слова Neusilber — «нове срібло», що відображає його зовнішню схожість з дорогоцінним металом. 

• Склад:

  Це сплав міді, нікелю (5—35%) і цинку (13—45%). 

• Зовнішній вигляд:

  Має світлий, сріблястий колір, який зберігається тривалий час, оскільки сплав стійкий до потемніння. 

Використання:

• Побутова техніка та посуд:

  З нього виготовляють столові прилади, посуд та інші предмети побуту. 

• Ювелірна промисловість:

  Використовується для виготовлення біжутерії та як основа для посріблення. 

• Машинобудування:

  Знайшов застосування в машинобудуванні завдяки своїм механічним властивостям. 

• Декоративні елементи:

  Застосовується для виробництва гарди, больстера, тильника та інших декоративних деталей на ножах. 

Ріг Азіатського буйвола

Це одна з найбільших тварин, що належать до бичачих. Довжина тіла досягає 3 м, висота в загривку – 2 м. Великі самці можуть важити тонну і навіть більше. Роги цих тварин у вигляді місячного серпа, спрямовані в різні боки та трохи назад.

Забарвлення тварин - сіра. Вовна негуста і в міру довга. На лобі вона утворює маленький пучок. Тулуб цієї тварини масивний, потужності, кінцівки міцні, мускулисті. Копити великі та роздвоєні.

Голова нагадує бичачу, має масивнішу черепну частину. Очі та вуха невеликі. Хвіст тонкий, довгий, має знизу подовжений пучок волосся.

Африканський буйвол

Він трохи менший за свого азіатського родича. Його зріст до 1,8 м у загривку, довжина тіла – 3 м. Важить він трохи менше.

Африканський буйвол має чорне або темно-сіре забарвлення. У цієї тварини яскраво виражений статевий диморфізм: самки набагато менші за самців. Самки також мають менш потужну статуру. Роги у них коротші і тонші.

Африканський буйвол має своєрідні роги. Їх основи у дорослих особин зрощені, утворюють подобу щита з кісток. Він настільки міцний, що його не пробиває куля з гвинтівки. Роги біля основи розходяться в сторони, загинаються вниз, а потім таким же плавним вигином прямують вгору і всередину. Молоді особини такого щита з рогів не мають.

Африканський буйвол відрізняється дуже поганим зором. Він отримує інформацію від навколишнього світу завдяки дуже розвиненому нюху та слуху.

У звичайній обстановці тварина реве, пирхає. В екстремальних обставин він голосно мукає.

Спосіб життя

Буйвол пасеться вночі. День проводить у тіні дерева, у болоті, де температура нижча. Він спить чи жує жуйку. Часто притулком від спеки може бути калюжа чи яма. Йому потрібен щоденний водопій. Протягом дня тварині потрібно до 40 л води. У зв'язку з цим буйвол ніколи не віддаляється від води далі ніж на 4 км.

Самки з телятами особливо чуйні. Вони постійно насторожі, показують свою занепокоєння. Під час тривоги буйвол піднімає голову і закидає роги. Достатньо тихого звуку, щоб стадо втекло від небезпеки. У разі серйозної небезпеки тварини можуть розвивати швидкість понад 50 км/год.

Буйволи неохоче залазять у воду. Проте вони добре плавають.

Місця проживання буйвола

Ще в 19 столітті ця тварина часто зустрічалася на території Африки на південь від Сахари. Сьогодні популяцію буйвола можна зустріти в Південній та Східній Африці, де найменше помітне втручання людини у біосферу.

Буйвол може проживати у савані, тропічних лісах, горах (до висоти 3 км). Тварина найкраще почувається у саванах, де цілий рік є доступ до питної води, соковитого корму. Вдалині від водойм буйвол не живе. У зв'язку з винищенням людиною тварина найбільше прив'язана до територій, що охороняються: там можна зустріти стада із сотень особин.

Манера поведінки

На півночі Танзанії розташований національний парк поблизу озера Маньєро. Саме тут зустрічається найчисельніша популяція цих травоїдних. Тварин залучають просторі пасовища, розташовані у зеленій зоні між озером та гірськими схилами. Деякі дорослі бички не пов'язують своє життя із законами стада, воліючи самостійне існування. Великі розміри та великі міцні роги є достатньою причиною відчувати себе у безпеці.

Важливі для стада рішення приймають самки високого рангу, причому спірні питання вирішуються у вигляді особливої ​​форми голосування. Ближче до обіду стадо укладається для переробки ранкового корму. Іноді головні самки піднімаються ноги, повертаючись у напрямі, інші ж уважно їх слідкують. У результаті череда рушить далі в тому напрямі, який обрала «більшість тих, хто голосував».

У цей час настає час для процедур пов'язані з особистої гігієною. Місцеві різновиди дятлів та чапель із задоволенням надають свої послуги з очищення шкіри, в обмін на комах, що збираються під вовною. Таким чином, птахи допомагають буйволам регулювати популяції комах, що паразитують, здатних переносити хвороботворні мікроби. Імунна система дорослого буйвола дозволяє справлятися практично з усіма поширеними захворюваннями. Однак особи, що ослабли, можуть стати жертвами паразитів.

Чорний граб

Чорний граб штучного моріння - один із найпопулярніших матеріалів під рукояті для ножів.
Морений граб чорного кольору імітує текстуру ебенового дерева, що є рідкісною і цінною породою деревини.

До особливостей чорного граба можна віднести:
- Висока твердість матеріалу;
- В'язкість;
- Стійкість до ударних навантажень.

Допуски у розмірах +/- 1-2мм.

Кап клена

Кап - це наріст на стовбурі дерева, він має значно щільнішу структуру з абсолютно неповторним малюнком зрізу.

Кап відрізняється високою міцністю, деревина капа погано горить, добре обробляється і полірується.

Розміри заготовок приблизно 135-45-30 мм.

Бруски стабілізованої деревини чудово підходять для створення стандартних рукояток ножів із наскрізним та всадним монтажем.
Також стабілізований кап клена ​​відмінно підходить для різьблення, створення мініатюр, прикрас, а також різних кулонів, амулетів, іграшок та виробів.
Зі стабілізованим капом клена зручно працювати як досвідченим майстрам, так і початківцям.
Стабілізована деревина будь-якого кольору це прямі, рівні бруски справжнього дерева - капа клена, просоченого спеціальним складом.
Засіб для стабілізації дерева заповнює повністю всі дрібні пори, завдяки чому з дерева виходить все повітря та волога, перетворюючи його на полімеризований брусок стабілізованої карельської берези, тільки з удосконаленими властивостями.

Стабілізоване дерево в рази важче і набагато щільніше. Воно не піддається впливу вологи, не змінює свій колір під сонячним промінням, залишаючись набагато міцнішим і надійнішим матеріалом.
Все це робить стабілізацію ідеальним матеріалом для створення предметів, що піддаються всім фізичним та кліматичним навантаженням – рукоятей ножів, різців та різних інструментів.

Стабілізований кап клена чудово шліфується, даючи гладку, як скло чи камінь, поверхню. Без покриття в сухому вигляді стабілізовані бруски мають бляклий вигляд, проте під фінішними складами розкривається їхня яскрава глибока текстура.

За неповторну красу кап називають дерев'яним малахітом!

Загалом — чим дрібніший малюнок і більший розмір капа, тим він дорожчий.

Про цінність цього унікального матеріалу говорить історичний факт, наведений у книзі «Капова скринька» (автор Надія Пермінова): «… у 1837 році за наріст капа в двадцять фунтів (трохи більше 8 кг) платили до п'ятдесяти рублів… такою самою сумою оцінювався породистий бик на сільськогосподарській виставці.

Сьогодні на світовому ринку ціна на капову деревину (масив та шпон) у рази перевищує ціну на будь-яку, іншу, включаючи: дуб, в'яз, горіх, червоне дерево та будь-які екзотичні породи.

Унікальне поєднання властивостей матеріалу, обмеженість запасів і неповторність капового малюнка в кожному виробі, зрештою, і визначило загальновизнану, високу естетичну цінність та відповідну споживчу ціну виробів з цієї деревини, яка застосовується в обробці найрозкішніших інтерєрів.

• Наповнення:
  В простіших варіантах це дріт з міді, алюмінію або нержавіючої сталі, в складніших – вкладені трубки та профільні напрямні, які формують малюнок на зрізі.
• Виготовлення:
  Нарізається на шматочки потрібної довжини, в отворах плашок створюються насічки для кращої фіксації, після чого шматочки піна вклеюються.
• Застосування:
  Крім естетичної функції, мозаїчні піни забезпечують надійне з'єднання плашок з основою руків'я.

• Декоративність:
  Кожен мозаїчний пін має неповторний візерунок, що робить рукоятку унікальною.
• Розміри:
  Діаметр зазвичай варіюється від 3 до 10 мм, а довжина може бути різною залежно від моделі.
• Матеріали:
  Наповнення може складатися з різних металів, а простір між ними заповнюється компаундом, який може бути різнокольоровим або навіть фосфорним.