СРІБНИЙ МИСЛИВЧИК колекційний ексклюзивний складний ніж ручної роботи майстра студії ANDROSHCHUK KNIVES, купити замовити в Україні (Порошкова сталь CPM S125V, 65 HRC)

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа - СРІБНИЙ МИСЛИВЧИК колекційний ексклюзивний складний ніж ручної роботи майстра студії ANDROSHCHUK KNIVES, купити замовити в Україні (Порошкова сталь CPM S125V, 65 HRC)
Тип ножа: Складний клинок
Бренд: Студія ексклюзивних ножів ручної роботи ANDROSHCHUK KNIVES 

Модель: СРІБНИЙ МИСЛИВЧИК колекційний ексклюзивний складний ніж ручної роботи майстра студії ANDROSHCHUK KNIVES, купити замовити в Україні (Порошкова сталь CPM S125V, 65 HRC)
Номер моделі: 040
Країна народження: Україна
Ремісник: Майстер Григорій Андрощук (Androshchuk Knives), м. Вінниця, Україна Студія ексклюзивних ножів ручної роботи ANDROSHCHUK KNIVES 
Найкраще використання: Багатофункціональний: полювання, рибальство, поділ тушки, нарізка тощо
Стан ножа: новий
Ціна вказана без піхв.

Заточений ніж – не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, пов'язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не продаватимемо наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, при підтвердженні Вашого замовлення ми повідомимо про наявність або термін готовності товару. Виріб може трохи відрізнятися від представленого на фото.

Порошкова сталь Crucible CPM® S125V™
CPM® S125V™ - високолегована мартенситна нержавіюча інструментальна сталь, вироблена концерном "Crucible Industries" (США). Корозійна стійкість у сплаву порівнянна з ZDP-189, тобто досить висока. Сталь ZDP-189 містить 20% хрому проти 14% CPM S125V. Кількість вуглецю приблизно однаково. Здавалося б, 125я повинна іржавіти сильніше, але у ZDP-189 карбіди переходить набагато більше хрому, ніж у S125V, де в карбіди також йде ванадій. У результаті вміст хрому в твердому розчині для обох сталей не такий вже й різний.

Останнім часом багато виробників ножів відмовилися від CPM S125V, насамперед через складності фінішу. Кастомний майстер Phil Wilson (Філ Вілсон) говорив, що ручний сатин S125V займав три рази більше часу, ніж для CPM 10V - однієї з найбільш важких сталей (більш-менш масових).

Сталь виготовляється за технологією аморфних металевих сплавів, більш відомою серед виробників та любителів ножів під абревіатурою СРМ (Crucible Particle Metallurgy). Процес CPM дозволяє виробляти дуже однорідну, високоякісну сталь, яка характеризується чудовою стабільністю, однорідністю та жорсткістю порівняно зі сталями традиційного виробництва плавок.

Порошкова швидкорізальна сталь була розроблена наприкінці 60-х років минулого століття у Швеції. Метод порошкової металургії дозволяє вводити в сталь більшу кількість легуючих елементів, при цьому не відбувається зниження міцності та оброблюваності.

Порошкова сталь, на відміну від звичайної, у розплавленому вигляді подається через спеціальну насадку через потік рідкого азоту. Сталь швидко твердне у вигляді невеликих частинок. В результаті виходить порошок з рівномірним розташуванням карбідів (місце скупчення карбідів - це зародження тріщин). Карбіди виконують у складі сталі ту ж функцію, що і камені на вулиці: вони (карбіди) твердіші, ніж сталь, що їх оточує, і сприяють підвищенню її зносостійкості.

Отриманий порошок просівається і міститься в сталевий контейнер, в якому створюється вакуум. Далі вміст контейнера спікається при високій температурі та тиску - таким чином досягається однорідність матеріалу. Цей процес називається гарячим ізостатичним пресуванням. Після цього сталь обробляється тиском. В результаті виходить швидкорізальна сталь з дуже маленькими частинками карбідів, рівномірно розподілених у сталевій основі. Отримана сталь може прокочуватися традиційним способом, як і серійні марки сталі, у результаті досягається її підвищена міцність.

Відмінності в показниках зносостійкості різних марок порошкової сталі пояснюються наявністю в їхньому складі різних карбідів у різних пропорціях та з різною рівномірністю розподілу по всьому об'єму сталі. З двох сталей, що мають приблизно однакову твердість, більш зносостійкою буде та, у складі якої карбідів більше або вони більш тверді.

Склад стали:

• З 3.3% - вміст вуглецю в сплаві становить 3.3%. Вуглець — найважливіший елемент сталі, він підвищує її міцність, надає металу хорошу твердість.
• Сr 14.0% - вміст хрому у сплаві становить 14.0%. Хром – сірувато-білий блискучий твердий метал. Хром впливає на здатність сталі до загартовування, надає сплаву антикорозійних властивостей і підвищує його зносостійкість. Міститься в нержавіючій сталі будь-якої марки.
• Mo 2,5% - вміст молібдену у сплаві становить 2,5%. Молібден – сріблясто-білий метал. Молібден - твердоплавкий елемент, він запобігає ламкості і крихкості клинка, надаючи йому необхідної жорсткості, робить його досить стійким до високих температур.
• V 12.0% - вміст ванадію в металі становить 12.0%. Ванадій - сірувато-білий блискучий метал, що має велику твердість. Він відповідає за пружність і посилює властивості хрому, надає металу інертності до агресивних хімічних середовищ.

Недоліками можна вважати лише вартість матеріалу, складність заточування та шліфування.

Складний ніж з порошкової сталі Crucible CPM® S125V™

​Інтернет-магазин Knife.net.ua пропонує ножі ручної роботи, ексклюзивні ножі на замовлення для вибагливих чоловіків та мисливців, вироблені руками найкращих майстрів України для використання на полюванні, в нестандартних ситуаціях за вигідною ціною на замовлення або на вибір в нашому магазині. Якісний інструмент для індивідуального використання в польових умовах або на полюванні. Доставка здійснюється по всій Україні та Світові протягом кількох днів. Knife.net.ua – найкращий вибір ножів в Україні від майстрів ручної роботи..

Ну, а купити ніж з порошкової сталі ви можете на нашому сайті knife.net.ua або зв'язавшись з нами за телефоном +380961711010

Варто пам'ятати, що при використанні ножа за призначенням та дбайливим поводженням, ніж прослужить Вам дуже і дуже довго

Оксидований титан

Оксидування металу

Оксидування є особливим видом процедури покриття металевого матеріалу оксидною плівкою. Внаслідок цього процесу на металевій поверхні з'являється тонка плівка, яка виконує бар'єрну функцію. Вона захищає матеріалу від попадання повітря та вологи.

Оксидування металу є одним із найдієвіших методів для його захисту від утворення на поверхні іржі. Плівка покриває його досить щільним шаром. Після проведення процедури всі окислення металу повністю припиняються. У результаті вироби, які оброблені шляхом оксидування, служать довше і зберігають свої привабливі зовнішні якості довгі роки.

Ця процедура обробки різних видів виробів застосовується не лише для того, щоб захистити металеві вироби від корозії. Ця її функція відома багатьом. Однак у деяких ситуаціях вона використовується для того, щоб надати металевому виробу декоративних якостей.

Сьогодні процедурі оксидування піддаються багато видів металів.

У зв'язку з цим виділяють:

• Оксидування алюмінію

Ця процедура зустрічається досить частою. Для неї використовується:

• Анодне оксидування алюмінію

• Хімічне оксидування алюмінію

• Електрохімічне оксидування алюмінію

В результаті після обробки метал отримує невеликий шар оксидної плівки, яка має відмінні захисні якості.

Сама процедура не забирає багато часу. Вона проводиться після попередньої підготовки металу. Його поверхня повинна бути чистою та знежиреною, щоб оксидна плівка мала краще зчеплення з алюмінієм.

Для алюмінію застосовується ще технологія під назвою кольорове оксидування алюмінію. Завдяки цьому на поверхні металу утворюється певна плівка кольору. Цей процес має декоративний характер. Ефект цього методу триває досить тривалий період.

• Оксидування сталі

Сьогодні нерідко проводиться оксидування сталевих виробів. Вони схильні до утворення корозійної плівки.

Хімічне оксидування сталі

Для обробки сталевого матеріалу використовується хімічний вид оксидування. Він полягає в тому, що сталь занурюється у спеціально приготований кислий розчин, який сприяє утворенню поверхні сталі оксидну плівку. Вона має невелику товщину. Однак вона має високий рівень міцності.

Перед тим, як метал буде оброблений оксидуючою речовиною, його ретельно готують. Для цього використовуються спеціальні засоби для видалення забруднень та жирної плівки.

• Оксидування титану

Як відомо такий метал, як титан і його сплави мають низький рівень зносостійкості. Для того щоб метал набув міцності та твердості застосовуються різні методи. Одним із них є оксидування. Завдяки ньому на поверхні металу утворюється захисна плівка, яка підвищує міцність титану в рази.

Таблиця 1. Оксидування металу – підготовка поверхні.

Технологія оксидування

Технологія полягає в тому, щоб створити такі умови, щоб на металевій поверхні утворилася оксидна плівка, що запобігає проникненню кисню та води. Для цього використовуються спеціалізовані розчини та підводиться електричний струм за необхідності. Процес може проводитися і холодним методом, і гарячим. Вибір способу залежить від виду металу.

Перед початком процедури усі метали проходять підготовку. Це перший етап. На ньому з поверхні видаляються усі забруднення. Також вона знежирюється.

Потім метал опускають у те чи інше середовище та під дією зовнішніх агресивних умов певного виду на них утворюється щільна оксидна плівка.

Види оксидування

Сьогодні використовується велика кількість видів. Вони представлені такими категоріями:

• Анодне оксидування

Цей вид досить поширеним. Він являє собою утворення на металі оксидної плівки для запобігання появі корозії методом їх поляризації їх анодів у середовищі, що створюється за допомогою підключення електричного струму. Цей метод застосовується для таких металів, як алюміній, магній, титан.

• Мікродугове оксидування

Дана процедура полягає в тому, що оксиди багатьох металів, які були отримані методом електрохімічного окислення, піддаються хімічній модифікації з використанням електричного струму. Завдяки електричним імпульсам, що періодично виникають, на поверхні металів з'являється щільна плівка, яка служить надійним захистом від появи корозії. Дана процедура має ще одну назву плазмово-електролітичне оксидування. Воно використовується лише на невеликій кількості підприємств.

• Холодне оксидування

Ця процедура застосовується лише до сталевих матеріалів різного типу. Її ще називають чорнінням.

• Лужне оксидування

Сьогодні не рідко для обробки металів використовується лужне середовище. Для проведення цього процесу ідеально підходять поверхні зі сталі. Технологія проведення лужного оксидування передбачає виготовлення лужного середовища для того, щоб при взаємодії з металом на поверхні в результаті взаємодії утворилася оксидна плівка.

• Низькотемпературне оксидування

Цей вид процесу утворення оксидної плівки є нейтральним. У процес використовується метод нагрівання до невисоких температур, що забезпечує покриття металу слабкою оксидною плівкою.

• Електрохімічне оксидування

Цій процедурі піддаються різні види металів. Метали занурюються у середовище електроліту.

Таблиця 2. Склади розчинів для декапування.

Таблиця 3. Склади розчинів для фарбування алюмінію у темний колір.

Таблиця 4. Склади розчинів для фарбування алюмінію сірого кольору.

Таблиця 5. Склади розчинів для фарбування алюмінію зеленого кольору.

Таблиця 6. Склади розчинів для фарбування алюмінію помаранчевий колір.

Таблиця 7. Склади розчинів для фарбування алюмінію жовто-коричневий колір.

КАРБОН - РУКОЯТКИ НОЖІВ З ЦЬОГО ПРЕМІАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Одним з найпрестижніших і дорогих матеріалів для рукояток ножів крім титану і дорогих порід деревини є різновид вуглепластика, так званий «карбон». Матеріал цінується за виняткову легкість, міцність та естетичну красу.

Карбон (від англ. carbon - вуглець) - це полімерний матеріал з композитним складом, виготовлений з переплетених ниток вуглецевого волокна (сarbon fibers). Ці нитки виготовляються з використанням епоксидних смол. Середня щільність матеріалу від 1450 кг/м³ до 2000 кг/м³. Головною відмінністю карбону від інших полімерів, що застосовуються при виготовленні ножів, є дуже невелика вага. Саме вага разом із винятковою міцністю дає карбону перевагу перед іншими матеріалами рукояток: полімером G10, мікартою, пластиком FRN і т.д. При цьому за питомими характеристиками міцності карбон перевершує конструкційні сталі. Основними якостями карбону є висока міцність на розрив, стійкість до високих температур, агресивних середовищ, незначне розширення при нагріванні, висока електропровідність. Також важливою рисою карбону є його природний, отримуваний при виробництві чорний колір, який надає йому благородного та елітарного вигляду.

Основу матеріалу складають нитки вуглецевого волокна, середньою товщиною 0,005-0,010 мм у діаметрі. Вуглецеві волокна виготовляються внаслідок складного процесу термообробки. Основне волокно (поліакрил, віскоза) спочатку піддається окисленню повітря при температурі 250 °C протягом 24 годин. У результаті окислення утворюються сходові структури (полімери, макромолекули яких попарно пошиті регулярними хімічними зв'язками). Потім відбувається карбонізація (процес збагачення ниток вуглецем), який проходить при нагріванні волокна серед азоту або аргону при температурах від 800 до 1500 °C. Внаслідок карбонізації відбувається утворення графітоподібних структур (алотропних модифікацій вуглецю). Процес термічної обробки закінчується графітизацією (утворенням графіту в матеріалах, в яких вуглець міститься в розчиненому стані або у вигляді карбідів), вона проходить при температурі 1600-3000 ° C в інертному середовищі. Через війну графітизації кількість вуглецю у волокні доводиться до 99 %. Крім звичайних органічних волокон, для отримання ниток вуглецю можуть бути використані спеціальні волокна із фенольних смол, лігніну, кам'яновугільних та нафтових пеків.

Вуглецеві тканини у свою чергу отримують шляхом плетіння ниток або стрічок. При виробництві цих ниток за основу взято вуглецевий ровінг - джгут із тонких безперервних ниток вуглецевого волокна завтовшки від 3 мікрон, утворених атомами вуглецю. Після переплетення вони складають каркас вуглепластику. Кількість вуглецевого волокна нитки оцінюється числом «К» — кількістю тисяч елементарних вуглецевих волокон. Найтонше і найдорожче вуглецеве волокно - 1К, найбільш поширене вуглецеве волокно 3К, існують також нитки з вуглецевого волокна з К = 6, 12, 24, 48. Тканина, виготовлена з ниток, може мати різноманітний малюнок плетіння (ялинка, рогожа, плетіння та ін). Для надання ще більшої міцності тканини нитки вуглецю кладуть шарами, щоразу змінюючи кут напряму плетіння. Шари скріплюються за допомогою епоксидних смол. Така структура карбону дає можливість армувати волокно додатковими елементами, що зміцнюють його структуру і надають різні кольори і фактуру поверхні. Цими матеріалами можуть бути різні нитки, блискітки, полімерні матеріали різних кольорів.

Основними методами виготовлення карбонових пластин є:

• Пресування, при якому тканина вистилається у форму, попередньо змащену так званим антиадгезивом, призначеним для зменшення зчеплення поверхонь один з одним. Їм може бути мило, віск тощо. Потім тканина просочується смолою, а її надлишки видаляються у вакуумі (вакуум-формування) або під тиском. Після полімеризації смоли виріб набуває закінченого вигляду.
• Вакуумна інфузія дозволяє створювати ламінатний пакет накладенням шарів тканини один на одного і під шари подається вакуумне розрядження. Потім через клапан подається сполучна речовина і під дією вакууму воно заповнює порожнечі і просочує вуглецеву тканину.
• Вакуумне формування, є склеювання шарів при високих температурах і потім вплив вакуумом для формування обсягу виробу. Цей спосіб є одним із найдешевших.
• Метод намотування, який полягає у намотуванні просоченого ровінгу на попередньо підготовлену форму. Після намотування потрібного числа шарів форма з намотаною тканиною поміщається в нагрівальну піч і полімеризується.
• Метод SMC/BMC полягає в приміщенні тканини в прес-форму, нагріту до робочої температури. Прес-форма замикається, у результаті під тиском матеріал розтікається в порожнини форми і твердне. Наприкінці циклу виріб витягується з прес-форми, і виробляється його остаточна механічна обробка та фарбування.

Карбонове волокно застосовується у різних сферах. Зокрема, в авіа та ракетобудуванні, при виробництві деталей корпусу автомобілів та мотоциклів, побутової техніки та високотехнологічних дослідницьких приладів. І вже близько 20 років карбон широко застосовується у виготовленні рукояток ножів середнього та преміального сегмента. При цьому на доладних ножах карбон може бути як у вигляді накладок на сталеві лайнери, так і у вигляді єдиного матеріалу рукояті, закріпленого гвинтами через бонки.

Карбон, що йде на виготовлення ножів, крім своїх основних характеристик міцності, повинен мати ще й досить привабливий зовнішній вигляд. Саме цей фактор збільшує його вартість, ускладнюючи технологію виробництва та вимагаючи найякісніших вихідних матеріалів. Для проклеювання шарів використовуються найдорожчі та якісні смоли, та дорожче обладнання, зокрема хімічні реактори (автоклави). Крім того, для підвищення зчеплення з рукою карбон піддають піскоструминній обробці, що також збільшує витрати на виробництво. Необхідно також пам'ятати, що робота з карбоном вимагає обов'язкового захисту органів дихання та спеціальних приміщень із гарною вентиляцією, і це також веде до зростання ціни.

Колірна палітра та текстура карбону, що використовується на ножах, може бути різноманітною. Серед різновидів карбону застосовуються:

Мозаїчний карбон, який може бути як однотонним, і різнобарвним. Такий карбон застосовується для радіусних проставок на ножах із складними багатосекційними ручками. У цьому карбоні можуть застосовуватися кілька технологій фарбування.

Мармуровий карбон - являє собою хаотичне сплетення карбонових ниток, кожна з яких по-різному відображає світло, що дає йому можливість блищати під різними кутами огляду.

Карбон Lightning Strike («удар блискавки») з мідною ниткою у вигляді сітки, вплетеної у вуглеткань по всьому її об'єму. Зовнішньо аналогічний застосовуваному у фюзеляжах американських літаків для захисту від ударів блискавок. Це тонкий карбон, завтовшки 3,2 мм саржевого плетіння. Має глибокий і яскравий малюнок.

Як і будь-який дорогий і при цьому складний у виготовленні матеріал, карбон має ряд недоліків. При виробництві вуглепластиків необхідно дуже суворо витримувати технологічні параметри, при порушенні яких властивості міцності виробів різко знижуються. Для контролю якості виробів можуть застосовуватись ультразвукова дефектоскопія, рентгенівська та оптична голографія, а також акустичний контроль. Без них виробник працює «на дотик» і може не помітити прихованих дефектів. Іншим серйозним недоліком вуглепластиків є їхня низька стійкість по відношенню до ударних навантажень. Також необхідно пам'ятати, що згодом карбон вицвітає і може суттєво втрачати свою головну перевагу – привабливий зовнішній вигляд. Однак, незважаючи на ці недоліки, карбон по праву є преміальним матеріалом для кращих ножів.

Якісні та оригінальні накладки зі сталі є чудовою прикрасою ексклюзивних та неповторних ножів майстерні Студія ексклюзивних ножів ручної роботи ANDROSHCHUK KNIVES (Україна), який пропонує замовити та купити інтернет-магазин https://knife.net.ua