ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа - ЕЛЕГАНТ ІІ колекційний ексклюзивний ніж ручної роботи майстра студії Fomenko Knifes, купити замовити в Україні (Ламінат- центр CPM® S125V™ 65-66 HRC)
Тип ножа: Фіксований клинок
Бренд: Студія ексклюзивних ножів ручної роботи FOMENKO KNIFES

Модель: ЕЛЕГАНТ ІІ колекційний ексклюзивний ніж ручної роботи майстра студії Fomenko Knifes, купити замовити в Україні (Ламінат- центр CPM® S125V™ 65-66 HRC)
Номер моделі: 050
Країна народження: Україна
Ремісник: Майстер Олександр Фоменко (Fomenko Knifes), м. Чугуїв (Chuhuyiv), Україна Студія Студія ексклюзивних ножів ручної роботи FOMENKO KNIFES
Найкраще використання: Багатофункціональний: полювання, рибальство, поділ тушки, нарізка тощо
Стан ножа: Новий
Ціна вказана разом з піхвами.

Заточений ніж - не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте їх дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за будь-які травми, пов’язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не будемо продавати наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, після підтвердження вашого замовлення ми повідомимо вас про наявність або коли товар буде готовий. Товар може дещо відрізнятися від зображеного на фото.

Порошкова сталь Crucible CPM® S125V™
CPM® S125V™ - високолегована мартенситна нержавіюча інструментальна сталь, вироблена концерном "Crucible Industries" (США). Корозійна стійкість у сплаву порівнянна з ZDP-189, тобто досить висока. Сталь ZDP-189 містить 20% хрому проти 14% CPM S125V. Кількість вуглецю приблизно однаково. Здавалося б, 125я повинна іржавіти сильніше, але у ZDP-189 карбіди переходить набагато більше хрому, ніж у S125V, де в карбіди також йде ванадій. У результаті вміст хрому в твердому розчині для обох сталей не такий вже й різний.

Останнім часом багато виробників ножів відмовилися від CPM S125V, насамперед через складності фінішу. Кастомний майстер Phil Wilson (Філ Вілсон) говорив, що ручний сатин S125V займав три рази більше часу, ніж для CPM 10V - однієї з найбільш важких сталей (більш-менш масових).

Сталь виготовляється за технологією аморфних металевих сплавів, більш відомою серед виробників та любителів ножів під абревіатурою СРМ (Crucible Particle Metallurgy). Процес CPM дозволяє виробляти дуже однорідну, високоякісну сталь, яка характеризується чудовою стабільністю, однорідністю та жорсткістю порівняно зі сталями традиційного виробництва плавок.

Порошкова швидкорізальна сталь була розроблена наприкінці 60-х років минулого століття у Швеції. Метод порошкової металургії дозволяє вводити в сталь більшу кількість легуючих елементів, при цьому не відбувається зниження міцності та оброблюваності.

Порошкова сталь, на відміну від звичайної, у розплавленому вигляді подається через спеціальну насадку через потік рідкого азоту. Сталь швидко твердне у вигляді невеликих частинок. В результаті виходить порошок з рівномірним розташуванням карбідів (місце скупчення карбідів - це зародження тріщин). Карбіди виконують у складі сталі ту ж функцію, що і камені на вулиці: вони (карбіди) твердіші, ніж сталь, що їх оточує, і сприяють підвищенню її зносостійкості.

Отриманий порошок просівається і міститься в сталевий контейнер, в якому створюється вакуум. Далі вміст контейнера спікається при високій температурі та тиску - таким чином досягається однорідність матеріалу. Цей процес називається гарячим ізостатичним пресуванням. Після цього сталь обробляється тиском. В результаті виходить швидкорізальна сталь з дуже маленькими частинками карбідів, рівномірно розподілених у сталевій основі. Отримана сталь може прокочуватися традиційним способом, як і серійні марки сталі, у результаті досягається її підвищена міцність.

Відмінності в показниках зносостійкості різних марок порошкової сталі пояснюються наявністю в їхньому складі різних карбідів у різних пропорціях та з різною рівномірністю розподілу по всьому об'єму сталі. З двох сталей, що мають приблизно однакову твердість, більш зносостійкою буде та, у складі якої карбідів більше або вони більш тверді.

Склад стали:

• З 3.3% - вміст вуглецю в сплаві становить 3.3%. Вуглець — найважливіший елемент сталі, він підвищує її міцність, надає металу хорошу твердість.
• Сr 14.0% - вміст хрому у сплаві становить 14.0%. Хром – сірувато-білий блискучий твердий метал. Хром впливає на здатність сталі до загартовування, надає сплаву антикорозійних властивостей і підвищує його зносостійкість. Міститься в нержавіючій сталі будь-якої марки.
• Mo 2,5% - вміст молібдену у сплаві становить 2,5%. Молібден – сріблясто-білий метал. Молібден - твердоплавкий елемент, він запобігає ламкості і крихкості клинка, надаючи йому необхідної жорсткості, робить його досить стійким до високих температур.
• V 12.0% - вміст ванадію в металі становить 12.0%. Ванадій - сірувато-білий блискучий метал, що має велику твердість. Він відповідає за пружність і посилює властивості хрому, надає металу інертності до агресивних хімічних середовищ.

Недоліками можна вважати лише вартість матеріалу, складність заточування та шліфування.

Складний ніж з порошкової сталі Crucible CPM® S125V™

​Інтернет-магазин Knife.net.ua пропонує ножі ручної роботи, ексклюзивні ножі на замовлення для вибагливих чоловіків та мисливців, вироблені руками найкращих майстрів України для використання на полюванні, в нестандартних ситуаціях за вигідною ціною на замовлення або на вибір в нашому магазині. Якісний інструмент для індивідуального використання в польових умовах або на полюванні. Доставка здійснюється по всій Україні та Світові протягом кількох днів. Knife.net.ua – найкращий вибір ножів в Україні від майстрів ручної роботи..

Ну, а купити ніж з порошкової сталі ви можете на нашому сайті knife.net.ua або зв'язавшись з нами за телефоном +380961711010

Варто пам'ятати, що при використанні ножа за призначенням та дбайливим поводженням, ніж прослужить Вам дуже і дуже довго

Ironwood Tree: факти, листя, квіти, кора (зображення) – ідентифікація та догляд

Ironwood Tree: факти, листя, квіти, кора (зображення) – ідентифікація та догляд

Ironwood - Залізняк - Залізне дерево( Ostrya virginiana ) — невелике листопадне дерево підліску. Його впізнають за листям, схожим на березу, світло-коричневою волохатою корою та жовтувато-зеленими суцвіттями. Дерева Айронвуд привабливі в ландшафті своєю пірамідальною округлою кроною та здатністю рости практично в будь-якому місці. Як дерево підліску, залізне дерево добре працює в глибоких затінених умовах, а також воно так само добре росте на сонці. 

Залізне дерево , яке також називають американським грабом , відоме своєю неймовірно міцною, міцною деревиною, яка є результатом її повільного росту. Привабливе морозостійке дерево добре росте на схилах, а також кам’янистих лісах, ущільненому глинистому ґрунті, порівняно стійке до посухи.

Ця стаття є повним посібником з ідентифікації залізного дерева. Описи та зображення листя, кори, квітів і плодів залізного дерева допоможуть вам визначити його на ландшафті. Якщо ви вирішите, що це дерево ідеально підходить для ландшафту вашого саду, у кінці статті є зручний посібник з догляду.

Залізне дерево ( Ostrya virginiana ) Факти

Граб американський (Ostrya virginiana)

Залізняк класифікується як невелике або середнє декоративне дерево, що належить до роду Остря родини березових Betulaceae . Залізне дерево виростає від 20 до 40 футів (6–12 м) у висоту та до 30 футів (9 м) у ширину. Має діаметр стовбура до 10 дюймів (25 см), вкритий лущиться, кошлатою корою. 

Дерева залізного дерева ростуть повільно, в середньому близько 12 дюймів (30 см) або менше на рік. Щоб вирости на 10-15 футів (3-4,5 м) у висоту, знадобиться 15 років. Молоді чавуни мають типову пірамідальну форму, яка поступово стає більш овальною та округленою в міру дорослішання. 

Дерева Айронвуд процвітають у зонах 3–9 Міністерства сільського господарства США. Це морозостійке дерево добре працює в будь-яких умовах вирощування — від глибокої тіні до повного сонця. Поки ґрунт добре дренований і не схильний до затоплення, залізняк добре росте на більшості ґрунтів.

Привабливою особливістю залізних дерев є їх горизонтальні, звисаючі гілки, вкриті зубчастими яйцеподібними листками. Незрілі дерева мають дещо нечіткі гілки, які стають більш гладкими та сірими, коли дерево дорослішає. 

Повільний ріст залізних дерев є причиною того, що деревина така міцна. Айронвуд має одну з найтвердіших дерев серед усіх корінних північноамериканських дерев. Це важче, ніж клен , білий дуб, гікорі, в’яз і береза . Через це деревину використовують для виготовлення рукояток інструментів, стовпів для огорож і киянок. 

Інші загальні назви залізного дерева  стосуються міцності дерева або особливостей росту. Наприклад, назви хміль американський і граб шерстистий стосуються хмелеподібних плодів, які дерево утворює після цвітіння. Його також іноді називають leverwood або hardhack.

Будучи членом родини березових Betulaceae , залізне дерево поділяє характеристики берези та в'яза . Його листя має форму списа з зубчастими краями, як у берези. Крім того, його розлога пірамідальна або овальна форма надає йому вигляду в’язів. Однак дерева залізної деревини значно менші за в’яз і березу.

Квіти залізного дерева

Квіти залізного дерева

Квіти на залізних деревах мають форму звисаючих кетягів — жовтувато-зелених або червонувато-коричневих пониклих грон. Трубчасті кластери мають довжину близько 3 дюймів (75 мм) і ростуть групами до чотирьох. Залізне дерево є однодомним деревом, тобто чоловічі та жіночі квіти з’являються на одному дереві.

Чоловічі квіти залізного дерева жовтувато-коричневі і виглядають як лускаті колоски, що звисають з гілок. З іншого боку, жіночі квіти залізного дерева — це блідо-зелені колоски, що стоять прямо на нових гілочках. 

Особливістю квітів залізного дерева є те, що чоловічі сережки зберігаються на дереві всю зиму. 

Листя дерева залізного дерева

Листя залізного дерева

Листя залізного дерева світло-зелене, ланцетної форми з подвійними зубчастими краями та тонкою нечіткою текстурою на верхній стороні. Овально -еліптичні загострені листя мають розміри від 3 до 6 дюймів (75-150 мм) у довжину та 2 дюйми (50 мм) у ширину. Листя залізної деревини характеризуються глибокими паралельними ребрами від середньої жилки до краю.

Листя залізного дерева — це прості листя, які по черзі ростуть на тонких гілочках. Загострені списоподібні лопаті, як правило, невеликі далі вгору пологу.

Листя залізного дерева восени

Листя залізного дерева легко сплутати з листям берези. Однак листя залізного дерева восени набуває незначного жовтого кольору в порівнянні з яскравим золотисто-жовтим листям берези. Крім того, листя залізного дерева зазвичай опадає раніше, ніж листя берези. 

Кора залізного дерева

Кора залізного дерева

Кора, що покриває стовбур залізного дерева, світло-коричнева і волохата, розвивається в прямокутні пластини. Кора на молодих залізних деревах відносно гладка з кількома чечевичками. Однак з часом кора лущиться і легко відшаровується від дерева. Дорослі залізняки мають сірувато-коричневі пухкі лускаті пластини. 

Насіння залізного дерева (фрукти)

Плоди залізного дерева

Дерево залізного дерева впізнається за його плодами, схожими на хміль — скупченнями насіннєвих стручків паперових мішечків, кожен з яких містить крихітний овальний горішок. Підвішені скупчення паперових корпусів виростають від 1 до 2 дюймів (від 25 до 50 мм) у довжину. Скупчення насіння розвиваються влітку і зберігаються на дереві протягом зими. 

Ідентифікація залізного дерева

Ідентифікаційні риси дерева залізного дерева — це його світло-зелене загострене листя у формі списа з подвійно зубчастими краями, звисаючі мідно-коричневі плоди, схожі на хміль, і світло-темно-коричневі волохаті вузькі смужки кори. Залізне дерево є відносно невеликим деревом у ландшафті порівняно з березою та в’язом. 

Залізні дерева в ландшафті

Айронвуд — привабливе тіньовитривале дерево, що робить його ідеальним для вирощування як підлісок. Залізне дерево добре працює в умовах різної вологості та ґрунту, але найкраще росте на добре дренованому ґрунті на частковому сонці. У ландшафті залізне дерево має округлий полог і тонкий грубий стовбур. 

Айронвуд — чудове дерево для вирощування в міських і житлових ландшафтах. Витривале дерево добре справляється з різними міськими умовами, такими як забруднення та ущільнений ґрунт. Це одна з причин, чому це популярне вуличне дерево. Крім того, відносно невеликий розмір дерева робить його ідеальним для житлових садів, щоб рости як тіньове дерево на задньому дворі або навколо внутрішніх двориків, особливо там, де простір обмежений.

Однією з причин вирощування залізного дерева є те, що воно потребує невеликої обрізки, щоб підтримувати форму. Крім того, його міцна система розгалужень означає, що він стійкий до поломок під час сильного вітру або під сильним льодом чи снігом.  

Де посадити залізне дерево

Дерева Айронвуд найкраще висаджуються на сонці до півтіні. Однак, як привабливе прямостояче дерево підліску, воно також добре росте в глибокій тіні. Айронвуд також добре пристосовується до різних ґрунтових умов. Тому ви можете посадити його в сухий, гравійний ґрунт або сильно ущільнений глинистий ґрунт. 

Висаджуючи залізне дерево, найважливішим моментом вирощування є те, щоб ґрунт добре дренував. Остря віргінська не любить розмоклих коренів, і вона погано росте в місцях, схильних до затоплення. 

Іншим фактором є його толерантність до солоних умов. Айронвуд погано переносить сіль, тому його не можна садити біля доріг, які взимку сильно засолені.

Як посадити залізне дерево

Айронвуд найкраще висаджувати як розплідник, який виріс у контейнері. Дерева Айронвуд, як відомо, повільно ростуть, і посадка дерева з розплідника дає вам чудову перевагу. 

Щоб посадити рослину Ostrya virginiana в горщику , підготуйте місце, викопавши яму глибиною кореневої кулі, але втричі ширшою. Потім вийміть дерево з горщика і максимально розпушіть коріння. Потім встановіть його в центрі ями, переконавшись, що частина, де стовбур розширюється до коренів (вирост дерева), знаходиться трохи вище рівня землі.

Наступним кроком є ​​наполовину заповнення ями рідним ґрунтом, міцно утрамбовуючи землю під час засипання місця. Потім ретельно полийте коріння, щоб зволожити їх і усунути повітряні кишені. Нарешті, заповніть яму до лінії ґрунту, натискаючи по ходу. 

Після посадки залізного дерева ретельно полийте землю і покладіть шар мульчі товщиною 2-3 дюйми (5-7,5 см) на кореневу область. Мульчування щойно посадженого дерева допомагає затримати вологу, запобігає випаровуванню та перешкоджає проростанню бур’янів. 

Керівництво по догляду за залізним деревом ( Ostrya virginiana ).

За залізними деревами легко доглядати, оскільки вони можуть адаптуватися до різних умов навколишнього середовища. Однак для отримання найкращих результатів залізоміцні дерева потребують особливого догляду, особливо в перші роки після посадки. З іншого боку, залізні дерева, які добре зарекомендували себе, переносять посуху і не потребують особливого догляду.

Як поливати дерева Айронвуд

Встановлені залізні дерева не потребують багато поливу для здорового росту. Як правило, ви можете давати дереву близько 1 дюйма (25 мм) води на тиждень, доки верхній шар ґрунту висихає між поливами. Однак дерева залізної деревини є відносно стійкими до посухи і витримують періоди посушливих умов. 

Регулярний полив важливий протягом перших двох років після посадки залізного дерева. Регулярне зволоження коренів сприяє розвитку здорової та міцної кореневої системи. Протягом перших двох років рясно поливайте дерево двічі на тиждень, з весни до літа. Крім того, може знадобитися частіше поливати дерево, особливо в суху погоду. 

Удобрення залізного дерева

Деревам залізної деревини може бути корисно регулярне підживлення , щоб зберегти їх здоровими та запобігти пошкодженню шкідниками — однак зазвичай це не потрібно. Ви можете використовувати добриво, багате азотом, щоб сприяти росту зеленого листя. Важливо уникати надлишку азоту в ґрунті, оскільки це може вплинути на виробництво квітів і насіння. 

Як правило, немає потреби змінювати ґрунт або вносити добрива під щойно посаджені залізні дерева. Це пояснюється тим, що солі в складі добрива можуть спалити коріння. 

Приємно відзначити, що залізне дерево зазвичай добре росте на середньому ґрунті без додавання добрив. Найкраща порада – навесні обробити кореневу область перепрілим гноєм або органічним компостом. Однак, якщо ви вирішите, що дереву потрібні додаткові поживні речовини, спершу проведіть аналіз ґрунту, щоб визначити тип добрива для дерева. 

Як обрізати залізне дерево

Айронвуд не вимагає сильної обрізки, щоб розвинути міцну гілкову структуру. Поки дерево відносно молоде, ви можете видалити деякі бічні гілки, щоб сформувати домінуючий центральний стовбур. Це особливо необхідно для деяких дерев залізного дерева, які ростуть кількома стеблами. Однак усталене залізне дерево не потребує регулярної обрізки.

Як частину регулярного догляду за деревами, гарною ідеєю є щорічний огляд залізних дерев пізньої осені після опадання листя. Шукайте зламані, мертві або хворі кінцівки, а також гілки, які труться одна про одну. Ви можете видалити ці гілки, щоб сприяти здоровому росту та запобігати хворобам. 

Розмноження залізного дерева

Хоча стовбурові живці є найпоширенішим способом розмноження кущів і дерев, розмноження насінням є кращим способом вирощування залізного дерева. Для успішного проростання насіння Ironwood потребує теплої та холодної стратифікації. 

Варто зауважити, що під час роботи з насінням залізної деревини слід надягати рукавички. Декоративне дерево також називають сверблячим деревом , оскільки скупчення насіння можуть викликати свербіж пальців — наприклад, після використання скловолоконної ізоляції без захисту.

Як виростити залізне дерево з насіння

Дерева залізного дерева відносно легко виростити з насіння, посіявши їх прямо в землю на початку осені. 

Крім того, ви можете зібрати дозріле насіння в період з кінця літа до початку осені та висушити їх. 

Насіння залізного дерева потребує 60 днів теплої стратифікації з подальшою 120-140 днями холодної стратифікації. Це необхідно для успішного проростання. Щоб виростити Остря віргінська з насіння, потрібно зробити ось що: 

• Занурте насіння в банку з окропом і залиште їх на 24 години.
• Помістіть насіння в поліетиленовий пакет, який закривається (на блискавку), наповнений вологим мохом-сфагнумом. 
• Помістіть насіння в тепле місце з температурою від 68°F до 86°F (20°C – 30°C) на 60 днів. Потім регулярно перевіряйте насіння на наявність цвілі та підтримуйте ґрунт злегка вологим.
• Після цього помістіть пакет у прохолодне місце з температурою від 39°F до 41°F (4°C – 5°C) (наприклад, ваш холодильник) на 120 днів.

Після стратифікації насіння ви можете помістити насіння в невеликі горщики, наповнені вологим, добре дренованим грунтом, щоб проростити за стандартними процедурами. 

Як виростити саджанці Ironwood

Щоб проростити стратифіковане насіння залізної деревини, приготуйте ґрунтову суміш для насіння з 3 частин торф’яного моху та однієї частини перліту . Наповніть невеликі окремі горщики сумішшю для заливки та туманом для зволоження. Потім помістіть насіння в кожен горщик приблизно на 0,25 дюйма (6 мм) під поверхнею, накрийте поліетиленом і поставте в світле тепле місце, захищене від прямих сонячних променів.

Коли насіння проросте через кілька тижнів, помістіть його в більш освітлене місце, де вони отримують близько 12 годин світла щодня. Через місяць вам потрібно буде пересадити саджанці залізної деревини в більший горщик. Потім ви можете висадити їх на відкритому повітрі в землю, коли розсада виросте приблизно на 15-20 дюймів (40-50 см) у висоту.

Шкідники, що впливають на ріст залізної деревини

Перевага вирощування декоративного залізного дерева в ландшафті полягає в тому, що воно відносно вільне від шкідників. Здорові дерева рідко страждають від звичайних деревних клопів, таких як попелиця, щитівка або листокоїд. 

Єдиним значним шкідником, який вражає листя залізного дерева, є каштановий свердлильник ( Agrilus bilineatus ). Цей тонкий чорний жук може жити і харчуватися внутрішньою корою залізного дерева. Діяльність жука може призвести до дефоліації. Однак найкращий спосіб запобігти цьому — добре поливати залізну деревину в періоди посухи. 

Хвороби, що впливають на ріст дерева залізного дерева

Айронвуд є міцним, витривалим деревом, і типові хвороби дерева рідко впливають на його ріст. Іноді виразкові захворювання можуть призвести до відмирання окремих гілок. Однак зазвичай цього можна уникнути, запобігши стресу дерева. Тому в суху погоду добре поливайте. 

Іноді такі хвороби листя, як борошниста роса, пухирі та плямисті листя, можуть вражати листя дерев. Однак вони ніколи не завдають суттєвої шкоди здоров’ю дерева, і взагалі боротися з ними не потрібно.

Бивень моржа для руків'я ножа ручної роботи

Скільки коштує ікло моржа сьогодні?

Яка ж реальна ціна за ікл моржа, вартість якого часто незрозуміла звичайному обивателю? Як не потрапити в халепу, реагуючи на оголошення із заголовками «куплю ікло моржа» або «ікл моржа купити», як дізнатися, скільки коштує ікло моржа насправді? Щоб отримати достовірні відповіді ці питання, варто вивчити сучасний попит такий рідкісний предмет, як ікла моржа, ціна який істотно визначається як розміром, а й іншими чинниками. Враховуючи ці рекомендації, Ви можете розраховувати на найбільш вигідну пропозицію, яку можуть дати бажаючі купити ікло моржа.

• Варто знати, що ікл моржу, продати який Вам хотілося б, повинен мати максимальну цілісність, тоді його вартість виправдає Ваші найкращі очікування.
• При продажі орієнтуйтесь на актуальний курс валют, який суттєво впливає на те, скільки коштуватиме моржовий ікло, ціна його формується з урахуванням коливань курсу.
• Дуже істотна в даному питанні компетентність експертів, які оцінюють: не за кожним оголошенням «куплю ікло моржа» реально стоять професіонали, тому потрібно виявити ретельність і обережність при виборі покупця.

Вироби з іклів моржів

Ікло моржа купити мисливці за раритетами прагнуть не тільки в первозданному вигляді, не менш популярні і затребувані сувеніри та вироби, матеріалом для яких служить ікло моржа, вартість їх також може досягати пристойної суми, особливо якщо це антикварні речі. Природна привабливість бивнів, особливості їхнього кольору та структури, втілені в предметах мистецтва, створюють особливу атмосферу розкоші в будь-якому приміщенні. Це робить вироби з бивнів унікальним, статусним подарунком, актуальним у всі часи, здатним стати цінністю, що навіть передається у спадок. Найчастіше зустрічаються вироби, виготовлені жителями народів Півночі, що відбивають їхнє життя та побут:

• ножі з ручками з ікла моржа дуже дорогі і користуються популярністю серед колекціонерів і мисливці

• групові та поодинокі анімалістичні зображення (ведмеді, нерпи, олені);
• скульптури, що зображують упряж собак;
• зображення людей за характерними заняттями, наприклад мисливець;
• зображення божеств.

Морж - дуже великий звір з товстою зморшкуватою шкірою. У самців є великі шкірні нарости на шиї та плечах. Чим більші ці нарости, тим привабливішими вони здаються для самок. Товщина шкірного покриву досягає 10 см., а підшкірного жиру - 15 см. Самці набагато більші за самок - вага деяких особин досягає 2 т., але зазвичай не перевищує 800 - 1500 кг. Самки в середньому важать 500 – 800 кг. Довжина дорослих моржів - 2-3,5 м.

Молоді моржі мають темно-коричневе забарвлення шкіри із жовтуватими волосками. Дорослі тварини «лисіють» з часом, а їхня шкіра набуває світлішого відтінку. Старі особини до кінця життя стають майже рожевими.

Відмінна риса цих ластоногих – величезні бивні. Довжина їх може досягати 1 м. Вони допомагають тварині при пересуванні по слизькій поверхні та для проламування льоду. Бивни - це подовжені верхні ікла, спрямовані вниз. У самців вони більші і використовуються для битв з іншими самцями в період спарювання. Самці з найбільшими бивнями займають домінуюче місце у стаді.

Морда широка, з товстими жорсткими вусиками-щетинками на верхній губі. Очі маленькі. Вушні отвори заховані під шкірою і немає виходу назовні. Хвіст маленький. Передні ласти розвинені добре, дозволяючи моржам більш-менш нормально пересувати сушею, на відміну багатьох інших ластоногих, які здатні лише повзати землі.

Розрізняють три популяції моржів з невеликими зовнішніми відмінностями - тихоокеанську, атлантичну та популяцію моря Лаптєвих.

Тихоокеанська популяція моржів найбільша як за чисельністю, так і розмірами тварин. Вона мешкає на північному березі Східного Сибіру, на острові Врангеля, на півночі Аляски. Взимку стада моржів переміщуються на південь — у Беренгове море, до Камчатки та на південне узбережжя Аляски. За оцінками чисельність популяції становить 200 тис. тварин.

Атлантичний морж дрібніший приблизно на третину своїх тихоокеанських родичів. Мешкає на півночі Канади, Гренландії та у західному регіоні Російської Арктики. Був практично повністю винищений людиною внаслідок безконтрольного промислу. Оцінка чисельності населення - 15 - 20 тис. особин.

Лаптівська популяція моржів найнечисленніша — близько 5 тис. особин. Вона ізольована від інших популяцій у морі Лаптєвих та Карському морі.

Стан популяції та ставлення до людини
У 18-19 ст. комерційний промисел атлантичного моржа привів майже до повного зникнення цієї тварини. В даний час полювання на нього заборонено повсюдно, але деяким корінним народам півночі дозволяється добувати невелику кількість моржів, але обов'язково для власного споживання із забороною на продаж м'яса, жиру або кісток тварини. Для європейця м'ясні страви з моржу не здаються смачними, але приготовлена мова моржа вважається делікатесом.

Чукчі, Юпікські народи (Далекий Схід росії) та інуїти (Північна Америка) споживають моржеве м'ясо всю зиму, ласти консервуються і зберігаються до весни, бивні та кістки використовуються для виготовлення різних інструментів, оберегів та прикрас. Водонепроникна товста шкіра - для обробки будинків та човнів. Сучасні дешеві будівельні матеріали доступні на крайній півночі, і моржі вже не відіграють такої важливої ролі для виживання, як 100 років тому, але все одно для багатьох корінних народів залишаються затребуваними, а різьблення по шкірі моржу та її прикраса бісером є важливою формою мистецтва.

Чисельність популяцій моржів важко визначити. До кінця не зрозуміла плодючість тварин та їх смертність. Ускладнює підрахунок і складні кліматичні умови довкілля моржів. В даний час Тихоокеанський морж класифікується Законом про зникаючі види як «під загрозою». Атлантичний морж і Лаптевська населення внесено до Червоної книги і віднесено до другої (що скорочуються чисельності) і третій (рідкісні) групі рідкості відповідно.

Наслідки глобального потепління є ще одним предметом занепокоєння зоологів. Об'єм і товщина пакового льоду (товщиною не менше 3-х метрів і старше 2-х років) постійно скорочується, що позначається на народжуваності тварин і зникнення звичних місць проживання.

За різними оцінками чисельність всіх популяцій моржів становить 200-250 тис. голів.

Цікаві факти про моржі

• Під час останнього льодовикового періоду моржі було поширено до 37 градусів північної широти. Про це свідчать знайдені останки, датовані віком 28 тис. років. біля Сан-Франциско у США. На цій же широті розташований північний кордон африканського континенту, Греція, Японія, Туреччина.
• Незважаючи на свої великі розміри моржі іноді зазнають нападу косаток.
• При сильній течії моржі бивнями чіпляються за край льоду, утримуючись під водою. Також вони допомагають тваринам залазити на високий лід. Таке використання бивнів дало моржам родове ім'я Odobenus rosmarus, що з грецької перекладається як «який ходить на зубах».
• Шлунок моржа настільки великий, що народи півночі з нього робили собі водонепроникні накидки.
• У холодній воді кров'яні судини тварини сильно зменшуються, що робить шкіру тварини майже білою.

Якісні та оригінальні накладки зі сталі є чудовою прикрасою ексклюзивних та неповторних ножів майстерні Студія ексклюзивних ножів ручної роботи FOMENKO KNIFES (Україна), який пропонує замовити та купити інтернет-магазин https://knife.net.ua або замовити за тел. +380961711010