ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: МЕССЕР ніж ручної роботи майстра СЕРГІЯ ДРОЗДА, купити замовити в Україні, сталь - М390 62 HRC
Тип ножа: Фіксований клинок
Brand: Майстерня ножів ручної роботи СЕРГІЯ ДРОЗДА

Заточений ніж - не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте їх дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за будь-які травми, пов’язані з використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не будемо продавати наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, після підтвердження вашого замовлення ми повідомимо вас про наявність або коли товар буде готовий. Товар може дещо відрізнятися від зображеного на фото.

Сталь М390: склад, розшифровка та застосування

Дамаська сталь протягом тривалого часу займала лідируючі позиції щодо міцності, надійності та довговічності. Сучасні технології дозволили отримати новий вид матеріалу, що має найкращі показники – сталь М390. Вперше її було представлено в Австрії компанією Bohler-Uddeholm AG на початку 1990-х років.

Завдяки високим технологічним характеристикам матеріал отримав швидке визнання і став використовуватися для виготовлення ножів. До основних її властивостей відносяться:

• Твердість (60-62 HRC), обумовлена унікальною будовою кристалічних ґрат з твердою структурою. Такий результат отримано на підставі ретельної вивірки складу та співвідношення компонентів. Сталь марки М390 піддається гартуванню, що значно підвищує її міцність.
• Використання ванадію та вольфраму. Заточування ножів здійснюється за допомогою настільних агрегатів, т.к. Застосування водного каменю призведе до значного ускладнення процесу. Після такої обробки ніж залишається гострим протягом тривалого часу.
• Можливість дзеркального полірування за рахунок високої твердості металу. Рівна шліфована поверхня сталі М390 характеризується такою ж здатністю, що відбиває, як і дзеркало.

Розшифровка та хімсклад
На сьогоднішній день склад широко застосовується для виготовлення різальних предметів, у тому числі ножів. Він відноситься до матеріалів порошкового способу виробництва, при обробці його відбувається дроблення сировини та запікання у формах при нагріванні до 1500 градусів. Це дозволяє використовувати значну частину легуючих елементів, що покращує характеристики сталі М390.

Розробка металу здійснювалася на підставі норм ЄС, відповідно до яких хімічний склад сталі М390, крім заліза, включає:

• Вуглець у кількості 1,85±0,05%. Він обов'язково присутній у металі високої твердості, пов'язуючи молекули Феррума (Fe) підвищення механічних якостей. З іншого боку, його присутність погіршує технологічність обробки та підвищує крихкість. Однак сталь вважається оптимальним матеріалом по відношенню до крихкості до міцності.
• Хром міститься у сталі у кількості 20±1%. Він призначений для покращення механічних показників та корозійної стійкості в результаті проведення термообробки. При збільшенні концентрації даного хімічного елемента сталі марки М390 гарантується продовження терміну безвідмовної роботи при циклічному навантаженні і абразивному впливі.
• Кремній та марганець містяться в металі в кількості 0,7±0,1% та 0,25±0,05% відповідно. Вони є розкислювачами, які запобігають попаданню хімічних елементів з повітря до сплаву під час виготовлення. За рахунок них знижується хімічна ліквація, підвищується міцність та якість поверхні.
• Молібден і ванадій містяться у кількості 1% та 3-4% відповідно. Вони характеризуються високою температурою плавлення, що підвищує стійкість матеріалу до дії підвищених температур, жорсткість та покращує технічні властивості.
• Вольфраму сталі в кількості 0,6±0,1%. Він підвищує її міцність і має максимальну дію на цей показник у порівнянні з іншими компонентами.

Особливості матеріалу

До переваг сплаву належать:

• відмінна пластичність при значній твердості;
• корозійна стійкість, нездатність окислюватися на повітрі та при t = 800 градусів;
• відсутність реакції на вплив безлічі кислотних та лужних речовин;
• попередня термообробка, яка включає загартування та високу відпустку;
• міцність, що забезпечує руйнування при значному навантаженні, що в 1,4 рази перевищує аналогічний показник швидкорізальних сталей. Різниця між межею плинності та міцності на розрив практично відсутня;
• ножі з М390 протягом тривалого часу залишаються гострими.

Недоліками можна вважати лише вартість матеріалу, складність заточування та шліфування.

Ніж із М390

Технічні характеристики
Сталь М390 характеризується такими основними пареметрами:

• температурою плавлення 1300-1400 градусів;
• твердістю 65 од. за Роквеллом;
• межею міцності 900 МПа;
• початком руйнування 850 МПа.

Застосування
Використовується метал для виготовлення клинків для ножів, інструментів, що застосовуються в хірургії, промислових різців. Ножі характеризуються високою твердістю та можливістю витримувати сильні динамічні дії. Гострим вони залишаються протягом півроку за умови дотримання правил експлуатації. До негативних якостей відноситься тільки складність заточування, для чого знадобиться спеціальне обладнання - верстат. Також важливо мати навички у цьому процесі.

Аналоги

Аналогом сталі М390 можна вважати лише американський продукт Duratech 20CV, що зумовлено недавньою появою металу на ринку.

Також рекомендую подивитися наступні марки сталей:

40ХН;
12Х18Н10Т.

​Інтернет-магазин Knife.net.ua пропонує ножі ручної роботи, ексклюзивні ножі на замовлення для вибагливих чоловіків та мисливців, вироблені руками найкращих майстрів України для використання на полюванні, в нестандартних ситуаціях за вигідною ціною на замовлення або на вибір в нашому магазині. Якісний інструмент для індивідуального використання в польових умовах або на полюванні. Доставка здійснюється по всій Україні та Світові протягом кількох днів. Knife.net.ua – найкращий вибір ножів в Україні від майстрів ручної роботи..

Слід пам'ятати, що при використанні ножа за призначенням та дбайливим поводженням, чим прослужить Вам дуже і дуже довго

​Ironwood - iron wood - handmade knives

Айронвуд - Залізне дерево

У природі залізне дерево зустрічається вкрай рідко, тому займає почесне місце в Червону книгу. Однак за своїми властивостями кожне залізне дерево не поступається щільності чавуну. Його кора витримує обстріл з вогнепальної зброї, але при цьому безнадійно тоне у воді. Варто відзначити, що це не окремий клас дерев, а ціла група, зібрана з різних порід. Вона включає в себе кілька десятків видів рослин з незвично щільною деревиною. Їх можна зустріти на кожному з континентів. Більш того, сировину використовують як в промисловій індустрії, так і в лікувальній практиці.

Що особливого в цих деревах?

Неозброєним оком розпізнати «кам’яну» породу багаторічної рослини досить складно. Особливо якщо вони знаходяться на межі зникнення. Проте їх характеризують такі особливості:

• вік таких довгожителів не менше 2-х сотень років;
• деревне волокно стійке до корозійних процесів і не псується під впливом сильних кислот;
• в корі міститься багато дубильних речовин, які захищають своїх «господарів» від всіляких паразитів, а також від грибка гнилі;
• колода обов’язково піде під воду, оскільки щільність деревини становить 1 т / м³ з урахуванням вологості 12%, з цієї причини такі породи ростуть досить повільно;
• висота кожного перевищує 25 метрів, а обхват стовбура сягає понад 200 см.

Всі ці властивості необхідні залізного дерева, щоб виживати в найсуворіших кліматичних умовах. Різкі перепади температури в Росії, африканська посуха або вологий європейський клімат не зможуть зашкодити цьому феномену природи. Такі різновиди дерев прекрасно адаптуються в будь-який несприятливій обстановці. Для цього вони оснащені чималою кількістю пристосувань, починаючи від унікальної будови стовбура / коренів і закінчуючи хімічним складом кори. У зв’язку з цим їх широко використовують у виробництві:

• меблів;
• будівельних конструкцій;
• автомобілів;
• косметичних засобів;
• елементів декору;
• підводної техніки.

Бивень мамонта: коштовність, що видобувається у вічній мерзлоті

Більшість наших сучасників мамонт – «чудовисько обло, бешкетно, величезно…» Великий, непропорційно складений слон. Лютий звір, густо заросли щільною блискучою або довгою бурою і клаптистою вовною. Чотирьоногий богатир з важкими бивнями напереваги, що безстрашно ганяє білих ведмедів. Або збентежено біжить від жменьки шалених двоногих… Ось що таке мамонт у виставі художників від науки.
Мамонти – вимерли?

Прийнято вважати, що мамонти жили так само давно, як і динозаври. Проте вченими достовірно встановлено: останні стада мамонтів мешкали на острові Врангеля близько трьох з половиною тисячоліть тому. Піраміді Хеопса на той час було вже понад тисячу років. Мойсей саме готував одноплемінників до сорокарічного десерт-трипу. Середземноморський вулкан Санторін, вибухнувши, вже сто років як поховав мікенську цивілізацію.

Це стада; окремі сімейства мамонтів, за запевненнями любителів приполярної мисливської самотності, благополучно існують донині. Так це чи ні, достеменно невідомо. Однак немає жодних сумнівів у тому, що у минулому мамонти жили повсюдно і в Європі, і в Азії, і в Америці.

Вічна мерзлота – найкращий холодильник для мамонтової кістки

Цвинтарі мамонтової кістки знаходяться всюди: у Франції, в Чехії, в Україні. Але тільки там, де земля протягом тисячоліть перебуває у стані вічної мерзлоти, бивень мамонта зберігається у первозданному (або майже первозданному) вигляді. Одним із найбільших поховань у світі є Якутія, в якій досі щорічно видобувається велика кількість цього високоцінного матеріалу. За оцінками експертів у Північноякутській провінції, потенційні ресурси можуть становити близько 450 тис. тонн.

Людина за всіх часів надзвичайно високо цінувала викопний бивень мамонта. Щільна, міцна, масивна, часто біла, зазвичай жовтувата, нерідко забарвлена ​​солями мінералів у природні кольори, мамонтова кістка протягом багатьох століть використовується як сировина для різьблення по кістці.

Матеріал, що гідно цінується царями та правителями у всьому Світі!

Цар Олексій Михайлович, отець Петра Великого, ще в середині сімнадцятого століття запровадив держмонополію на мамонтову кістку. З його ініціативи видобуток та постачання бивня мамонта в косторізні майстерні Холмогор та Москви (Збройова палата) набули сталості.

Петро Перший, захопившись ремеслами, вирізав власноруч табакерку з мамонтової кістки. Сподобався матеріал і закордонним майстрам: серед товару, що традиційно поставляється з Росії на Захід, завжди знаходилося місце кістки вимерлої тварини.

Єдиний дозволений

Сьогодні бивень мамонта – єдиний високоцінний кістковий матеріал, дозволений до видобутку та використання. Бивень слона, всім відома слонова кістка, переведений у розряд заборонених матеріалів. Подібні рішення прийняті щодо зуба кашалота (у зв'язку з повною відмовою від полювання на китів) і моржового ікла (якого видобувають північні народи в незначних кількостях).

Лосиний ріг і цівка (трубчаста стегнова кістка великих тварин) не здатні дати візуального ефекту, виробленого виробами з кістки мамонта. Внутрішнє свічення фігурок, теплі відтінки живого тіла, неперевершена пластичність найдрібніших деталей – ось лише деякі переваги, властиві бивню мамонта.

Універсальність, шляхетність, неповторність

Фізичні якості масиву мамонтового бивня є унікальними. Сучасні технології лише намагаються створити речовини, що за властивостями наближаються до натуральної кістки мамонта. Допускаючи найтонше опрацювання деталей, даючи можливість створення ілюзії м'яких драпірувань одягу, що природно спадають, мамонтовий бивень заслужено став найбільш затребуваним матеріалом для різьблення по кістці.

Особливий попит має бивень мамонта однорідної структури. Рівномірність забарвлення кісткового масиву, відсутність тріщин та інших дефектів дозволяє художнику творити без огляду на якість матеріалу. Проте цілісність масиву мамонтової кістки нині вже рідкість і дефекти матеріалу змушують художника бути винахідливішим у композиції, що у результаті перетворюється на додаткову гідність у скульптурі.

Ріг Азіатського буйвола

Це одна з найбільших тварин, що належать до бичачих. Довжина тіла досягає 3 м, висота в загривку – 2 м. Великі самці можуть важити тонну і навіть більше. Роги цих тварин у вигляді місячного серпа, спрямовані в різні боки та трохи назад.

Забарвлення тварин - сіра. Вовна негуста і в міру довга. На лобі вона утворює маленький пучок. Тулуб цієї тварини масивний, потужності, кінцівки міцні, мускулисті. Копити великі та роздвоєні.

Голова нагадує бичачу, має масивнішу черепну частину. Очі та вуха невеликі. Хвіст тонкий, довгий, має знизу подовжений пучок волосся.

Африканський буйвол

Він трохи менший за свого азіатського родича. Його зріст до 1,8 м у загривку, довжина тіла – 3 м. Важить він трохи менше.

Африканський буйвол має чорне або темно-сіре забарвлення. У цієї тварини яскраво виражений статевий диморфізм: самки набагато менші за самців. Самки також мають менш потужну статуру. Роги у них коротші і тонші.

Африканський буйвол має своєрідні роги. Їх основи у дорослих особин зрощені, утворюють подобу щита з кісток. Він настільки міцний, що його не пробиває куля з гвинтівки. Роги біля основи розходяться в сторони, загинаються вниз, а потім таким же плавним вигином прямують вгору і всередину. Молоді особини такого щита з рогів не мають.

Африканський буйвол відрізняється дуже поганим зором. Він отримує інформацію від навколишнього світу завдяки дуже розвиненому нюху та слуху.

У звичайній обстановці тварина реве, пирхає. В екстремальних обставин він голосно мукає.

Спосіб життя

Буйвол пасеться вночі. День проводить у тіні дерева, у болоті, де температура нижча. Він спить чи жує жуйку. Часто притулком від спеки може бути калюжа чи яма. Йому потрібен щоденний водопій. Протягом дня тварині потрібно до 40 л води. У зв'язку з цим буйвол ніколи не віддаляється від води далі ніж на 4 км.

Самки з телятами особливо чуйні. Вони постійно насторожі, показують свою занепокоєння. Під час тривоги буйвол піднімає голову і закидає роги. Достатньо тихого звуку, щоб стадо втекло від небезпеки. У разі серйозної небезпеки тварини можуть розвивати швидкість понад 50 км/год.

Буйволи неохоче залазять у воду. Проте вони добре плавають.

Місця проживання буйвола

Ще в 19 столітті ця тварина часто зустрічалася на території Африки на південь від Сахари. Сьогодні популяцію буйвола можна зустріти в Південній та Східній Африці, де найменше помітне втручання людини у біосферу.

Буйвол може проживати у савані, тропічних лісах, горах (до висоти 3 км). Тварина найкраще почувається у саванах, де цілий рік є доступ до питної води, соковитого корму. Вдалині від водойм буйвол не живе. У зв'язку з винищенням людиною тварина найбільше прив'язана до територій, що охороняються: там можна зустріти стада із сотень особин.

Манера поведінки

На півночі Танзанії розташований національний парк поблизу озера Маньєро. Саме тут зустрічається найчисельніша популяція цих травоїдних. Тварин залучають просторі пасовища, розташовані у зеленій зоні між озером та гірськими схилами. Деякі дорослі бички не пов'язують своє життя із законами стада, воліючи самостійне існування. Великі розміри та великі міцні роги є достатньою причиною відчувати себе у безпеці.

Важливі для стада рішення приймають самки високого рангу, причому спірні питання вирішуються у вигляді особливої ​​форми голосування. Ближче до обіду стадо укладається для переробки ранкового корму. Іноді головні самки піднімаються ноги, повертаючись у напрямі, інші ж уважно їх слідкують. У результаті череда рушить далі в тому напрямі, який обрала «більшість тих, хто голосував».

У цей час настає час для процедур пов'язані з особистої гігієною. Місцеві різновиди дятлів та чапель із задоволенням надають свої послуги з очищення шкіри, в обмін на комах, що збираються під вовною. Таким чином, птахи допомагають буйволам регулювати популяції комах, що паразитують, здатних переносити хвороботворні мікроби. Імунна система дорослого буйвола дозволяє справлятися практично з усіма поширеними захворюваннями. Однак особи, що ослабли, можуть стати жертвами паразитів.

Якісні та оригінальні накладки зі сталі чудовою прикрасою ексклюзивних та неповторних ножів майстерні Студія ексклюзивних ножів ручної роботи СЕРГІЯ ДРОЗДА  (Україна), який пропонує замовити та купити інтернет-магазин https://knife.net.ua