Майстри авторських ножів та шабель ручної роботи, купити замовити в Україні матеріал леза s125v

Будь-який ніж поступово втрачає початкову різальну здатність. Це відбувається навіть тоді, коли клинок виготовлений із якісної сталі, має правильно сформовану геометрію та пройшов належну термічну обробку.

Заточування часто здається простою операцією: взяв камінь, провів по ньому ножем — і ніж знову гострий. Насправді за цим простим рухом стоїть точна робота з геометрією ріжучої кромки, властивостями сталі, абразивом і контролем її мікроструктури.

40Х10С2М (ЕІ107) — високолегована мартенситна сталь, відома передусім як жаростійкий і жароміцний матеріал промислового призначення. Її хімічний склад включає 0,35–0,45 % вуглецю, 1,90–2,60 % кремнію, 9,00–10,50 % хрому та 0,70–0,90 % молібдену. Саме поєднання цих елементів формує характерні властивості сталі та пояснює її традиційне застосування у високотемпературних деталях, зокрема клапанах двигунів. 

Твердість HRC — одна з найважливіших характеристик ножової сталі, але її часто розуміють неправильно. Що насправді означають 58, 60 або 62 HRC? Як вимірюють твердість за шкалою Rockwell C? Чому вища твердість не завжди означає кращий ніж і як HRC пов'язаний із термообробкою, ріжучою кромкою, зносостійкістю та в'язкістю?

D2 — високохромиста інструментальна сталь холодної роботи з високою зносостійкістю, характерною карбідною структурою та хорошою здатністю утримувати ріжучу кромку. У статті — склад, твердість, термообробка, корозія, заточування та застосування D2 у ножах.

Сталь 9ХС для ножів — детальний енциклопедичний огляд хімічного складу, мікроструктури, термообробки, твердості, зносостійкості, заточуваності та корозійної стійкості 9ХС. Розглядаємо застосування сталі у фіксованих, складаних, туристичних, мисливських та EDC-ножах і пояснюємо, на що звернути увагу під час вибору конкретного клинка.

CPM S35VN — сучасна порошкова мартенситна нержавіюча ножова сталь, створена як розвиток CPM S30V. У цій енциклопедичній статті Knife.net.ua розглянуто хімічний склад сталі, роль вуглецю, хрому, молібдену, ванадію та ніобію, карбідну структуру, порошкову технологію CPM, мікроструктуру, термообробку, твердість, в'язкість, зносостійкість, утримання ріжучої кромки, корозійну стійкість та особливості заточування

Назва сталі на клинку — важлива інформація, але сама по собі вона ще не розповідає всю історію про майбутній ніж. Дві заготовки з однаковою маркою сталі можуть поводитися по-різному: одна довго зберігати гостроту, інша швидше втрачати робочу геометрію ріжучої кромки; одна краще переносити ударне навантаження, інша може виявитися більш крихкою.

Гартування, відпуск, а в окремих випадках і кріогенна обробка змінюють внутрішню структуру сталі та формують той комплекс властивостей, який у результаті відчуває вже не металург, а власник ножа: твердість, стійкість ріжучої кромки, міцність, в'язкість і поведінку клинка під навантаженням.

Термічна обробка визначає, наскільки повно ножова сталь реалізує свій потенціал. У статті Knife.net.ua розглянуто вплив гартування, відпуску та кріогенної обробки на твердість, міцність, в'язкість, зносостійкість і довговічність ножа.

Кріогенна обробка — додатковий етап термічної обробки, який для певних ножових сталей може сприяти перетворенню частини залишкового аустеніту на мартенсит та змінювати структурний стан матеріалу. Тут розглянуто принцип дії кріо, його вплив на твердість, мікроструктуру, зносостійкість, стабільність і реальні властивості ножа.

Відпуск сталі — це контрольоване нагрівання вже загартованої сталі до температури, нижчої за температуру аустенізації, з витримкою при цій температурі та подальшим охолодженням. Для ножової сталі відпуск є не просто додатковою операцією, а важливою частиною повного циклу термічної обробки.

Гартування ножової сталі — це етап термічної обробки, під час якого сталь нагрівають до певної температури, витримують у відповідному температурному режимі, а потім охолоджують із заданою швидкістю. Мета процесу — сформувати таку структуру металу, яка забезпечить необхідне поєднання твердості, міцності, зносостійкості та в'язкості.

Термічна обробка ножової сталі — це контрольований комплекс нагрівання, витримки та охолодження сталі за певними режимами, який змінює її внутрішню структуру та дозволяє отримати необхідне поєднання твердості, міцності, в'язкості, зносостійкості та стабільності ріжучої кромки.

Регулярний догляд не означає складаного або тривалого обслуговування. У більшості випадків достатньо сформувати кілька простих звичок: очистити ніж після використання, витерти його насухо, не залишати надовго у вологому середовищі та правильно зберігати між робочими періодами.

Ніж - це вірний і надійний помічник, яким ми користуємося щодня. І незважаючи на щоденне використання, навіть не замислюємося про те, які є різновиди ножів, у чому їхні відмінності, чим одне лезо відрізняється від іншого. Хоча сучасний ринок пропонує неймовірний асортимент ножів, які відрізняються за розміром, призначенням, формою, матеріалами клієнтів і додатковими елементами, що підвищують конкретні характеристики.

Як правило, купуючи ніж, типовий клієнт обов'язково поставить два питання: 1. З якої стали ніж? 2. Яка твердість? Ну, вже з назви зрозуміло, що цим терміном описується безліч методів обробки матеріалів, що ґрунтуються на зміні їх структури (і, відповідно, властивостей) під впливом температур. Часто у застосуванні до готового виробу все це часто називають "загартуванням", хоча власне загартування є лише одним із етапів.

Як виглядає кап та сувель? Кап і сувель - це нарости на стовбурах дерев у вигляді характерних округлих напливів. Де знайти цінні нарости? Заготівля. Чим різати сувель та кап? Як висушити кап без тріщин. Стабілізація деревини  - спосіб обробки, в результаті якого дереву надають більш високу міцність та покращують його декоративні якості, зберігши при цьому природний малюнок

З давніх-давен біла береза ​​оспівується в літературі та музиці, фігурує у пейзажах українських художників. Береза ​​стала свого роду символом України. Інші назви - береза ​​плакуча, поникаюча, бородавна, звичайна. Схиленою і завислою її називають через своєрідний ріст гілок, а бородавочну — завдяки опуклостям на молодих гілках, що нагадують бородавки.

Ріг лося - це далеко не найпоширеніший матеріал, з якого майстри воліють виготовляти рукояті своїх ножів. Більшість майстрів воліють працювати з більш щільними і міцними рогами, наприклад, самбара або білохвостого оленя. Однак це не означає, що роги лося абсолютно непридатні для того, щоб стати гарною рукояткою для ножа. Таке твердження далеке від правди, а тому в жодному разі не кидайте цю ідею.