ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

Назва ножа: ВЕДМЕЖИЙ КІГОТЬ V авторський ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь MagnaCut (МагнаКат) в нержавіючому дамаску, 62–64 HRC, замовити купити в Україні
Тип ножа: Фіксований клинок
Бренд: Майстерня "Ножі ручної роботи Павла Гончаренка"

Модель: ВЕДМЕЖИЙ КІГОТЬ V авторський ніж ручної роботи Павла Гончаренка, сталь MagnaCut (МагнаКат) в нержавіючому дамаску, 62–64 HRC, замовити купити в Україні
Номер моделі: 188
Країна народження: Україна
Ремісник: Майстер Павло Гончаренко, м. Іванків, Україна Студія ножів ручної роботи Павла Гончаренка
Найкраще використання: Багатофункціональний: колекціонування, полювання, рибальство, туризм, домашнє господарство тощо
Стан ножа: Новий
Ціна вказана з піхвами.

Догляд: Рекомендуємо тримати ножі чистими, сухими, без залишків забруднення після використання

Заточений ніж, не є холодною зброєю.

Наші ножі дуже гострі, тому відкривайте та використовуйте їх дуже обережно. Ми не несемо відповідальності за травми, спричинені використанням наших ножів.
Наша продукція призначена для легального використання лише відповідальними покупцями. Ми не будемо продавати наші продукти особам молодше 18 років.

Наявність регулярно змінюється, після підтвердження вашого замовлення ми повідомимо вас про наявність або коли товар буде готовий. Товар може дещо відрізнятися від зображеного на фото.

CPM MagnaCut | Магнакат нержавіюча сталь

MagnaCut | Магнакат - унікальна порошкова металургійна нержавіюча інструментальна сталь, конструкція якої унеможливлює карбід хрому в термообробленій мікроструктурі. Чудове поєднання міцності та зносостійкості досягається за рахунок наявності лише невеликих, високо-твердих карбідів ванадію та ніобію, що надає CPM MagnaCut властивості, аналогічні властивостям не нержавіючої сталі CPM 4V.

Відсутність хрому карбіду також призводить до підвищення корозійної стійкості. Цей продукт забезпечує чудове поєднання властивостей ножів. В цій нержавіючій сталі є гарне поєднання високої твердості та корозійної стійкості.

Сталь може досягати відносно високої твердості, більше 63 HRC без холодної термічної обробки та більше 64 HRC з холодною термічною обробкою, досягаючи навіть 65 HRC.

CPM MagnaCut (МагнаКат) - це революційна нержавіюча сталь яка суттєво змінила правила гри для високопродуктивних ріжучих інструментів. Сталь розроблена компанією Crucible Industries, що є провідним виробником спеціальних сплавів і сталей, розташованою в Сиракузах, штат Нью-Йорк.

Однак за корозійною стійкістю MagnaCut значно перевершує більшість відомих нержавіючих сталей: S35VN, S45VN, SG-2, Elmax, CPM-154, RWL-34. Хром у сплаві MagnaCut практично не впливає на утворення карбідів. Функцію карбідоутворення беруть на себе ванадій і ніобій, а хром разом з молібденом повністю зосереджений на протистоянні корозії.

Загалом карбідний склад сталі MagnaCut такий: 0% карбідів хрому, 6.5% карбідів ванадію та 1.5% карбідів ніобію. Це надає ще один суттєвий і позитивний момент - відносно великі карбіди хрому завжди призводять до зниження міцності сплаву, а їх немає, і в результаті цей параметр суттєво зростає порівняно з аналогами. Серед порошкових корозійно-стійких сталей від Crucible Industries LLC ця новинка - найміцніша. MagnaCut міцніший за Elmax і Vanax Superclean. Разом з тим дрібні та надзвичайно тверді карбіди ванадію та ніобію (VC, NbC) дають екстремальне збільшення зносостійкості. За цим параметром MagnaCut є основним конкурентом таких сталей як Vanax Superclean, а також Elmax. По співвідношенню міцність / зносостійкість MagnaCut знаходиться на одному рівні з 4V, але порівнювати їх некоректно, оскільки 4V сталь яка не є нержавіючою. Дрібна карбідна структура дає MagnaCut не тільки високу міцність і зносостійкість, але виводить цю сталь у лідери ринку подібних сталей для ножів. По здатності утримати тонку кромку сталі MagnaCut немає рівних. Це дозволяє застосовувати MagnaCut в широкому спектрі застосувань починаючи, від тонких кухонних ножів до величезних тесаків.

В цілому MagnaCut - це, на сьогоднішній день, мабуть, одна з найбільш збалансованих нержавіючих корозійностійких сталей на ринку. За спектром властивостей вона найбільш подібна до Vanax Superclean.

Основним недоліком на сьогоднішній день є доступність даного сплаву, оскільки поки що попит стійко сильно перевищує пропозицію. Тому, на жаль, сталь MagnaCut використовується поки що тільки для виготовлення ексклюзивних ножів преміум-сегменту.

На розробку CPM Magnacut вплинули дослідження доктора Ларіна Томаса. Цей відомий металург прагнув створити сталь із високим вмістом хрому для корозійної стійкості та ванадію для зносостійкості. В результаті CPM Magnacut має міцність CPM-4V - сталі для твердих ножів, що використовується в елітних фіксованих клинках, і нержавіючу стійкість CPM-20CV - перевірену часом преміальну ножову сталь, яка використовується в основному в складних / розкладних ножах. Однією з ключових переваг CPM Magnacut є чудове збереження кромки, що пояснюється її високою зносостійкістю. Однак ця характеристика може зробити її трохи складною для заточування. CPM Magnacut виробляється компанією Niagara Specialty Metals, яка має довгу історію в металургійній промисловості та є партнером Crucible Industries.

На розробку цієї нержавіючої сталі також вплинув внесок Vanadium Alloys Steel Company (VASCO) та Knife Steel Nerds. Вони зробили цінний внесок у вибір матеріалів та характеристик сталі. Завдяки винятковому балансу властивостей CPM Magnacut швидко стала популярною як серед виробників ножів, так і серед користувачів, продемонструвавши свою цінність у ножовій промисловості.

Твердість

Нержавіюча сталь CPM MagnaCut | Магнакат відома своїм вражаючим поєднанням твердості та в'язкості. Твердість ножової нержавіючої сталі визначає її здатність чинити опір деформації, а в'язкість - опір руйнуванню. CPM Magnacut досягає високого рівня твердості завдяки своїй тонкій мікроструктурі, яка також сприяє її в'язкості. Порівняно з іншими ножовими сталями CPM Magnacut має міцність CPM-4V, сталі для жорстких умов експлуатації, що використовується у високоякісних фіксованих клинках, що робить її придатною для використання у надскладних умовах.

Зносостійкість

Ще однією важливою властивістю сталі CPM Magnacut є її зносостійкість. Ця характеристика є життєво важливою для збереження гостроти кромки ножів при тривалому використанні. До складу сталі CPM Magnacut входить вуглець, який підвищує стійкість кромки, твердість та міцність на розрив, що зрештою збільшує її зносостійкість та стійкість до стирання. На відміну від цього, наприклад, популярна нержавіюча сталь для ножів 14C28N, не може зрівнятися з CPM Magnacut за рівнем зносостійкості.

Стійкість до корозії

Нержавіючі сталі, такі як CPM Magnacut, набувають корозійної стійкості завдяки додаванню хрому. Корозійна стійкість - важливий фактор для користувачів ножів, оскільки вона допомагає уникнути появи іржі з часом та в агресивних умовах використання виробу. Хоча сталь CPM Magnacut містить менше хрому карбідів у порівнянні з іншими нержавіючими сталями, це компенсується підвищенням корозійної стійкості. За нержавіючою стійкістю CPM Magnacut можна порівняти з CPM-20CV, преміальною ножовою сталлю, що використовується в основному для складальних ножів. В цілому, ця сталь має збалансований набір властивостей, які дуже бажані при виготовленні ножів.

Сталь відмінно протистоїть іржі та добре підходить для використання в солоній воді. Завдяки високому вмісту хрому та передовому процесу порошкової металургії нержавіюча сталь добре протистоїть корозії в умовах підвищеної вологості та вогкості. Це робить MagnaCut чудовим вибором для рибалок, дайверів та інших людей, яким потрібний надійний ніж в умовах солоної води.

Термічна обробка

• Кування: 1150 °C. Не кувати при температурі нижче  950 °C.
• Відпал: нагріти до 900 °C, витримати 2 години, повільно охолодити не швидше 15 °C на годину до 595 °C, потім охолодити в печі або на повітрі до кімнатної температури. Твердість після відпалу: біля BHN 235. 

Зняття напруги

• Відпалені деталі: нагріти до 595 - 705 °C, витримати 2 години, потім охолодити в печі чи на повітрі.
• Загартовані деталі: нагріти до 15 - 30 °C нижче за вихідну температуру відпуску, витримати 2 години, потім охолодити в печі або на повітрі.
• Правка: краще проводити при температурі 200 - 425 °C.

Загартування

• Попереднє нагрівання: нагрівання до 845 - 870 °C. Вирівнювання.
• Аустенізація: 1065 - 1205 °C, час витримки при температурі, зазначеній у таблиці. Товсті перерізи і більші деталі можуть вимагати тривалішого часу аустенізації.
• Загартування: гартування пластиною, гартування на повітрі або під позитивним тиском (мінімум 2 бари) до температури нижче 50 °C, або гартування в солі або переривчасте гартування в оливі приблизно до 540 °C, потім охолодження на повітрі до температури нижче 50 °C.
• Холодна обробка: холодна обробка може використовуватися після загартування, щоб зменшити залишковий аустеніт та підвищити твердість. Відпуск перед холодною обробкою знижує ефективність холодної обробки, але також знижує ймовірність короблення або розтріскування. Обробка заморожуванням при -23 °C не має ефекту, якщо не виконується безпосередньо після загартування без затримки.
• Відпуск: подвійний відпуск при 150 - 230 °C. Витримувати щонайменше 2 години щоразу.
  ПРИМІТКА: відпуск вище 400 °C призводить до зниження корозійної стійкості.
• Зміна розміру: від +0,05 до +0,10% при мартенситному стані. Наявність залишкового аустеніту може зменшити чисте зростання. При відпуску при 150 - 400 °C може знадобитися обробка заморозкою, щоб мінімізувати залишковий аустеніт.

Рекомендована термічна обробка:

• Аустенізація 1120 °C. Загартування до температури нижче 50 °C.
• Подвійний відпуск при 175 °C щонайменше 2 години кожний.
• Охолодження до теплого стану між відпусками. Після гарту можна додати заморожування. Цільова твердість: 60-63 HRC.

Властивості, зазначені на цій сторінці даних, є типовими значеннями. Нормальні зміни в хімії, розмірі та умовах термообробки можуть викликати відхилення від цих значень.

Оброблюваність та шліфування

У відпаленому стані CPM MagnaCut легше обробляти, ніж 20CV та S30V. Рекомендуються аналогічне шліфувальне обладнання та методи, що використовуються для швидкорізальних сталей. Диски з оксиду алюмінію типу «SG» або диски з CBN зазвичай показують найкращі результати під час роботи зі сталями CPM.

Фізичні властивості

• Модуль пружності 31 X 106 psi: 215 GPa.
• Щільність (питома вага) 0.28 lbs./in3: 7.76 g/cm3.
• Теплопровідність 93 °C W/m-°K: 18,6.
• Коефіцієнт теплового розширення (20 °C - 200 °C) mm/mm/°C: 11.6 X10^-6.

Сфери застосування CPM MagnaCut | Магнакат

CPM Magnacut - це універсальна ножова сталь, яка заслужила репутацію завдяки відмінному балансу властивостей, що робить її придатною для різних сфер застосування. І одне з найпопулярніших застосувань цієї сталі - виготовлення кухонних ножів. Завдяки тонкій мікроструктурі Magnacut забезпечує виняткову стійкість кромки, гарантуючи, що ніж залишиться гострим навіть після тривалого використання.

Крім кухонних ножів, сталь знайшла своє місце у світі ножового виробництва завдяки своїм відмінним характеристикам таким, як зносостійкість, твердість, міцність, в'язкість та корозійна стійкість. Ця порошкова нержавіюча сталь забезпечує збереження кромки та удароміцність, які є найважливішими факторами при створенні високоякісних ножів.

Що стосується призначення, то CPM Magnacut - ідеальний вибір як для невеликих складників, так і великих тесаків. Вражаюча здатність витримувати удари та зберігати гостроту різу робить її популярною як серед любителів ножів, так і серед професіоналів. За рівнем міцності цю сталь можна порівняти з такими сталями, як CPM 3V, що ще раз підтверджує її універсальність.

Збалансованість властивостей сталі CPM Magnacut є її помітною перевагою. Завдяки відмінному збереженню кромки та чудовій в'язкості їй вдається забезпечувати відмінні експлуатаційні характеристики без шкоди для інших важливих якостей. Це робить Magnacut кращим вибором для багатьох виробників ножів та користувачів, які шукають універсального виконавця.

Також, слід зазначити, що застосування CPM MagnaCut | Магнакат дуже різноманітне та охоплює широкий спектр напрямків. Від кухонних ножів до різних різальних інструментів - ця сталь забезпечує виняткову продуктивність та знаходить своє місце у багатьох аспектах ножового виробництва.

Інформація з сайта: https://ukirs.com.ua/довідник.cpm-magnacut

Стабілізований морений граб

Морений граб — це деревина граба, яка пройшла процес глибокого забарвлення за спеціальною технологією, що імітує природне моріння. На відміну від мореного дуба, який створюється природою століттями під водою, "морений" граб зазвичай отримують промисловим способом шляхом вакуумного просочення барвниками на всю глибину волокон. 

Основні характеристики:

• Колір: Набуває глибокого, насиченого чорного кольору, через що його часто називають «чорним деревом» або замінником ебенового дерева.
• Твердість: Граб сам по собі є однією з найтвердіших порід у Європі. Після обробки він стає ще більш щільним, зносостійким та стабільним до вологи.
• Текстура: Зберігає природний малюнок деревини, але стає однорідним за кольором. Він добре полірується до дзеркального блиску. 

Де використовують:

1. Спортивний інвентар: Це основний матеріал для виготовлення високоякісних більярдних київ, оскільки він має ідеальну вагу та жорсткість. Морений граб у киях можна знайти в магазинах 
2. Ножі: Популярний матеріал для виготовлення руків'їв ножів через свою міцність та естетичний вигляд. Заготовки можна придбати на спеціалізованих сайтах
3. Декор та прикраси: З нього роблять натільні хрестики, статуетки, елементи паркету та інкрустації меблів.

Морений граб що таке. Листопадне дерево граб та його незвичайні властивості
Опис
Характеристика деревини
Чорний граб
Перед застосуванням будь-яких видів кріплення потрібно попереднє свердління матеріалу. Шурупи та цвяхи він тримає чудово, що добре підходить для забезпечення з'єднань меблів та складних деталей.

При використанні свіжої деревини в побуті виробу рекомендовано вирізувати і обточувати, доки матеріал не висушений, - у такому вигляді його простіше обробити.

Незважаючи на природну високу щільність та зносостійкість, граб вважається досить складною і малопрактичною породою, оскільки швидко розмокає, схильний до ураження грибком та іншими біологічними патогенами. Без додаткового протруювання та оздоблення він не застосовується, не підходить і для зовнішніх робіт. Звита структура волокон і низька здатність до склеювання не дозволяє використовувати граб як конструкційний будівельний матеріал: фанери або клеєного бруса. Для зовнішніх робіт не застосовують. Усередині приміщень поверхня з граба повинна покриватися захисними просоченнями та товстими шарами лаку. Не варто використовувати матеріал у кімнатах із високою вологістю.

Сфери та особливості застосування
Своє призначення ця деревина знаходить там, де потрібна стійкість до ударних навантажень: у виготовленні декоративних елементів, деталей механізмів, предметів спортивного призначення. З неї виробляють:

• ключки для гольфу, більярдні киї;
• ткацькі човники;
• сільськогосподарські знаряддя праці;
• корпуси та елементи грифів скрипок, гітар, деталі роялів, інших музичних інструментів;
• обробні дошки, ручки ножів;
• скриньки, іграшки, сувеніри, рами для картин, панно та фотографій;
• меблі, паркет, деталі оформлення інтер'єру.

Завдяки благородному світло-перлинному забарвленню та міцності, деревина граба має високу художню цінність і використовується у створенні мозаїчних малюнків, фризів та елементів декору.

З грабу виробляють деталі повітряних гвинтів у літакобудуванні.

У середньому ціна на 1м³ деревини, залежно від виробника, становить 645–800 доларів.

Вважається, що меблі або обробка з цього виду деревини позбавляє втоми, надає фізичних сил, допомагає скоординувати думки і дії, позбутися поганого настрою.

Чорний граб
Світла структура дерева з маловираженим природним малюнком робить його привабливим виготовлення різних імітацій. Методом протруювання матеріалу отримують чорний граб, який за властивостями та зовнішнім виглядом подібний до ебенового дерева. Для якісного фарбування застосовують нігрозини – спеціальні суміші на основі аніліну, нітробензолу та соляної кислоти, розчинені у воді чи спиртах. Вони надають матеріалу чистого яскравого кольору, який не боїться впливу прямих сонячних променів. Професійне протруювання передбачає наскрізне забарвлення всієї товщі матеріалу, а не поверхневе нанесення фарби. Самостійно протравлювати деревину не рекомендується, тому що при використанні самопальних хімічних барвників вона може втратити міцність, стати пухкою або профарбуватися нерівномірно. Майстерно виготовлений, імітований під ебен чорний граб має дуже темний фіолетовий відтінок, що не вигорає і не линяє з часом, не мажеться при механічному впливі на поверхню. Чорний граб продається малими партіями як невеликих брусків.

Японська техніка мокуме-гане: як з'являються прикраси з "металевої деревини"

Мокуме ґане (яп. 木目金, досл. «дерево з металу») — техніка декорування металу, завдяки якій створюється візерунок, подібний до текстури дерева з віковими кільцями. Виникла в Японії близько 300 років тому.

Техніка полягяє у гарячому зварюванні кількох шарів металу наступним їх деформуванні та механічною обробкою, а в кінці — патинацією. В результаті, метал формує взір, що нагадує спил деревних наростів, що часто зустрічаються на стовбурах дерев. Можливості техніки не обмежені цим типом взорів. Майстри-знавці мокуме ґане створюють велике різноманіття візерунків, включаючи геометричні.

Сьогодні для виконання виробів (посуд, ювелірні прикраси, предмети розкоші тощо) у техніці мокуме ґане застосовують велике різноманіття кольорових, рідше чорних металів. Традиційно ж для мокуме ґане застосовували метали у чистому вигляді, зокрема такі, як: золото, срібло, мідь, та їх спеціальні сплави: сібуіті, сякудо, куромідо. Найчастіше використовувалася комбінація мідь-шакудо. Традиційно, після закінчення формування виробу, він підлягав патинації у спеціальному розчині рокусьо. Ця операція надавала контрасту різним почерговим шарам металів і підкреслювала візерунок.

Касуміуті, димне кування, ітамегане — цю техніку в ювелірній справі називають по-різному. Але найбільше вона відома під назвою мокуме-гане. Стародавній японський спосіб роботи з металами здивував Європу в середині XIX століття. До цього моменту про мокуме-гане ми не знали навіть в теорії. Сьогодні вироби, виконані способом так званого "димного кування", — це аксесуари, про які мріє і світська левиця, і міська модниця, і мистецтвознавець. По-перше, тому що це неймовірно красиво. А по-друге, тому що візерунок, який народжується в процесі, абсолютно точно буде єдиним у своєму роді: повторити металевий "принт" буде вже неможливо.

Що означає назва

Мокуме-гане — це назва техніки роботи з металом, яка, по суті, складається з трьох окремих і самостійних понять. 

• "Мо" в перекладі з японської означає "дерев'яний".
• "Куме" перекладається як "текстура".
• "Гане" — японською означає "метал". 

Нескладно здогадатися, що об'єднання цих трьох слів використовується для позначення способу обробки металу, в ході якого він набуває дерев'яну текстуру. Говорячи іншими словами, візерунок, що з'являється на металі, який був оброблений технікою мокуме-гане, імітує деревину. По суті, в результаті такої обробки металу народжується оригінальний композитний виріб, в складі якого присутній виключно метал (причому не якийсь один вид металу, а різні металеві складові). Але завдяки способу обробки, вам може здатися, що серед металевих складових присутнє ще й дерево. Аж надто впізнаваним і характерним виходить малюнок на ювелірному виробі.

Історія зародження техніки

До речі, про ювелірні вироби. Взагалі техніка мокуме-гане від початку не мала нічого спільного з ювелірним мистецтвом. Автором цього методу обробки металу був японець на ім'я Денбей Шаомі. Він був не просто рядовим жителем Піднебесної. Ця людина займалася виготовленням мечів для самураїв і мала вагу і авторитет в японському суспільстві. 

Катана — довгий японський меч — річ дуже благородна. Його рукоятку було б добре виготовляти виключно з дорогоцінних металів. Але в XVII столітті, коли технологія мокуме-гане з'явилася вперше, такої можливості не було. Металами доводилося розпоряджатися доволі економно. І саме економія підштовхнула пана Шаомі до створення дивного відкриття, в результаті якого рукоятки мечів виходили такими ж благородними і вишуканими. Але дорогоцінний метал при цьому витрачався помірно. 

Мокуме-гане — технологія, в якій одночасно могли бути задіяні до десяти різних металів. Причому як дорогоцінних, так і звичайних, які особливої ​​фінансової цінності собою  не представляють. Наприклад в одному і тому ж виробі могли об'єднатися паладій, золото, латунь, срібло і мідь. Зрозуміло, що цим переліком список матеріалів, які використовуються для мокуме-гане, не обмежується. Це лише декілька прикладів. 

Техніка роботи з металом, яку придумав майстер Шаомі, він передав своїм учням. Шаомі поділився своїм досвідом і навчив кожного свого послідовника, надавши усім учням свободу вибору. Учні ж вміло скористалися отриманою можливістю: кожен з тих, кого пан Шаомі навчив створювати мокуме-гане, додав до класичної технології щось своє, особливе і неповторне, і став творцем технології разом з майстром. Саме такою — вдосконаленою багатьма майстрами — техніка мокуме-гане переступила поріг XXI століття. 

Широкій публіці цей спосіб обробки металів невідомий. Знають про нього лише професійні ювеліри і справжні цінителі. Однак команда найбільшого в Україні ювелірного онлайн-гіпермаркету Gold.ua вважає своїм обов'язком познайомити читачів з цією дивовижною технологією. Тому що каблучки мокуме — це дійсно неймовірної краси ювелірні творіння. Відразу відзначимо: техніка мокуме-гане почала використовуватися в ювелірній справі набагато пізніше XVII століття. Спочатку композитний матеріал, який отримується відповідним чином, застосовували виключно для декорування зброї. Але з часом, коли техніка прижилася і заслужила повагу, вона стала надзвичайно затребуваною і в домашньому декорі, і в ювелірній справі. Мокуме використовували при виробництві ваз і дорогого посуду, а також для виготовлення прикрас, яким не було рівних на всій планеті.

Алгоритм створення прикраси

Шакудо (або сякудо — в залежності від системи транслітерації, яку використовує речник) — так називався сплав, який в XVII столітті використовували для мокуме. До складу цього сплаву входила, здебільшого, тільки мідь. Цього металу в сплаві могло бути до 96%. Другим металом в сплаві було золото. Відсоток його присутності варіювався від чотирьох до десяти. Згодом перелік металів, використовуваних для втілення практики мокуме в життя, істотно розширився. У нього потрапив і паладій, і титан, і цирконій, і бронза — і багато інших металів, які, об'єднуючись між собою, перетворювалися в неповторний композитний виріб. 

Щоб ви могли ближче познайомитися з процесом виготовлення незвичайного матеріалу, пропонуємо вашій увазі дуже спрощений алгоритм виробництва. Професійні ювеліри, на практиці знайомі з обговорюваної технологією, напевно знайдуть в ньому неточності та недоліки. Однак для сприйняття звичайного читача ця схема буде зрозумілою і простою. 

1. Створення багатошарової заготовки. Це найперший етап процесу створення мокуме-гане. Важливо, щоб в створенні заготовки прийняли участь метали, які відрізняються один від одного за кольором, текстурою та ступенем гнучкості. Адже кінцевий результат застосування японської збройової технології — створення контрастного візерунка. Ювелірним майстрам слід пам'ятати, що багато металів в процесі нагрівання змінюють свій початковий колір. І цей момент теж потрібно врахувати, щоб отримати бажаний результат, а не несподіваний.
   1. Перший етап очищення. Кожен лист, виконаний з конкретного металу — дорогоцінного або недорогоцінного, ретельно очищається від пилу.
   2. Другий етап очищення. Потім листи металу, які мають різну товщину, очищаються від оксидної плівки.
   3. Третій етап очищення. На останньому етапі очищення з листів знімається жирова плівка.
   4. Укладання. Після тотального очищення металеві листи укладаються один на одний в заздалегідь обумовленій послідовності. Майстер створює своєрідний "сендвіч". При цьому шарів може бути як три-чотири, так і десяток, а іноді навіть пара-трійка десятків. Все залежить від задумки майстра.
2. Дифузія металів. Щоб відбулася дифузія у твердій фазі (а саме це передбачає японська технологія мокуме-гане), необхідно помістити багатошарову заготовку в спеціальну піч і встановити конкретний температурний режим. Важливо нагріти метали до стану, коли вони почнуть змішуватися між собою, а не розплавляти їх. 

Рідка фаза є для мокуме-гане вкрай небажаною. Точніше, так: якщо ви доведете металеві листи до того, що вони почнуть повність розплавлятися, то досягти початкової задумки у вас не вийде. Заготовка повинна бути доведена до тієї стадії, коли листи різних металів починають сплавлятися один з одним, але при цьому кордон між шарами нікуди не дівається, а залишається чітко окресленим. На словах ця технологія здається досить простою. Але тільки тому, хто нічого не розуміє в температурі плавлення металів. У кожного металу ця температура своя. І добитися змішання, не перетворюючи металеві листи в рідину, — завдання, з яким зможе впоратися тільки справжній професіонал. Але якщо вже він впорається, то результат здивує не тільки його одного: часом майстрам вдається отримати дивовижні орнаменти, повторити які неможливо навіть при великому бажанні.

А що відбувається з мокуме-гане сьогодні?

Техніка мокуме-гане зародилася ще в XVII столітті: це ми з вами вже засвоїли. Але в якому вигляді вона існує зараз? Хто нею користується? Де можна придбати каблучки в техніці мокуме, предмети декору або інші оригінальні шедеври ювелірного мистецтва? 

Експорт незвичайних виробів в країни Європи з Піднебесної почався лише два століття тому, тобто, за історичними мірками, порівняно нещодавно. Спершу Європа милувалася прикрасами і розкуповували їх зі швидкістю світла. Володіти такими виробами хотіли і багаті, і знамениті. Адже це відмінний спосіб виділитися з натовпу і продемонструвати іншим прерогативи свого соціального або фінансового статусу. У якийсь момент ювелірні майстри Старого Світу зрозуміли, що слава, яка довгий час діставалася японцям, могла б належати їм. І в Європі почали активно освоювати небачену досі технологію. 

Але як ви розумієте, готовність європейських майстрів освоювати нову технологію сама по собі нічого не означала. Японці, в свою чергу, не були готові ділитися з європейськими колегами секретами створення металевої деревини. Тому європейцям довелося довгий час тикати пальцем в небо, щоб розгадати таємницю незвичайних прикрас. Вони перепробували масу способів і варіантів, поки, нарешті, не з'ясували, в чому суть. 

Але навіть незважаючи на те, що сьогодні техніка мокуме-гане не є ні для кого секретом, професіоналів, готових працювати з нею, одиниці. Так, у розпорядженні сьогоднішніх майстрів і діджиталізація, і новітнє обладнання, і останні розробки в ювелірній галузі. Але на всій території Європи знайдеться не більше сотні фахівців, які вміють виготовляти прикраси мокуме-гане так, як це роблять японці. Решта за це навіть не береться. 

Складати список найдорожчих прикрас, виконаних в цій техніці, абсолютно безглуздо. По-перше, їх не так багато на сучасному ринку. По-друге, кожна з них — абсолютний шедевр та велика рідкість. Малюнки на поверхні композитного металу ніколи не повторюють один одний. Навіть якщо вам здається, що вони дуже схожі. Кожний ювелірний виріб мокуме-гане, кожна каблучка, кожен кулон, кожна сережка — це абсолютний ексклюзив і саме те, що в одязі потрапляє під поняття haute couture, тобто "висока мода". 

Якщо постаратися, то в ювелірних магазинах можна відшукати коштовності мокуме-гане — уособлення союзу техніки, мистецтва і самої природи. Асортимент таких аксесуарів досить широкий: це і каблучки, включаючи обручки, і сережки, і браслети. Є серед таких прикрас і чудові кулони, і персні, призначені для чоловіків. Представники сильної статі, до речі, обожнюють такі оригінальні вироби: за стриманість, мінімалістичність та неповторність. Адже саме так хоче виглядати в натовпі будь-яка людина, яка має харизму та еталонне почуття стилю.

Інформація з сайту: https://gold.ua/ua/

МАТЕРІАЛ РУКІВ'Я - ЗУБ МАМОНТА

Зуб мамонта - це рідкісна сировина, що застосовується для виготовлення декоративних предметів, наприклад, рукоятей ножів, накладок на ручки пістолетів, ювелірних прикрас. Це унікальний природний елемент, добути який вдається нечасто, тому його вартість є досить високою.

Сьогодні зуб мамонта після певної обробки (стабілізації) широко застосовується майстрами кнайфмейкерами. Стабілізація – це процес полімеризації матеріалу під вакуумом з використанням жиророзчинних барвників або без них, при цьому матеріал просочується полімерними речовинами наскрізь.

МАТЕРІАЛ РУКОЯТИ ЗУБ МАМОНТУ

Зуб мамонта – виробний матеріал тваринного походження. Його винятковою особливістю є той факт, що його джерелом є вимерлі звірі – мамонти. Палеонтологами було встановлено, що вони жили на Землі близько 10 тисячоліть тому, і їхня кількість була дуже велика. Зуби у мамонтів були не постійними і змінювалися приблизно чотири рази протягом життя. Зуби, що випали, які сучасні вчені знаходять під час розкопок, і стають основою для декоративних елементів, серед яких є і рукояті ножів.

Через тривале перебування в грунті матеріал набув дуже нестабільної структури – емаль отримала кам'яну твердість, а дентин, навпаки, став пухким. Але сучасні технології стабілізації матеріалів допомогли перетворити зуби мамонта на чудову основу для створення розкішних рукояток ножів. Полімерний композит забезпечує виробам стійкість до корозії та вологи, а природна основа дає унікальну текстуру та вигадливий візерунок.

Особливості матеріалу

Для створення різноманітних виробів використовують корінні зуби мамонта. Зовні вони схожі на зуби слона, проте набагато більше мають інший відтінок. З урахуванням історичної цінності та рідкості бивень мамонта цінується особливо високо, оскільки ця тварина вимерла задовго до нашої ери. Бивні доісторичних гігантів можна зустріти не тільки в палеонтологічних музеях, а й на прилавках ювелірних магазинів, їх застосовують для прикраси інтер'єру, використовують для створення різноманітних декоративних елементів - зрозуміло, не в первозданному вигляді, а в обробленому.

Вік матеріалу, за даними вчених, становить 10-40 тисяч років. Як жили мамонти, сьогодні вивчено не до кінця. Проте знайдені вченими останки цих гігантів, їхні кістки, зуби, навіть цілі туші дозволили вченим серйозно просунутися у цій галузі досліджень. Наявні дані дозволили дізнатися, який був у ссавців зовнішній вигляд, чим вони харчувалися, в яких кліматичних умовах жили, які мали особливості поведінки (наприклад, вели вони стадне або одиночне існування).

Мамонт харчувався практично тим самим, чим і сучасний слон: його раціон складала рослинна їжа. У світі тварина могла б харчуватися хвойними рослинами. Вони воліли грубий корм, який легко пережовували своїми сильними щелепами і зубами, схожими на великі пластини. Цікавою особливістю організму мамонта було те, що в міру зношування старого зуба виростав новий, який зміщував колишній і займав його місце. Таким чином, тварина могла змінити зуби кілька разів за життя. Цілком усі зуби змінювалися приблизно в десятирічний проміжок, а середня тривалість життя мамонта була 40 років. Інакше кажучи, одна тварина могла пережити в середньому чотири повні зміни корінних зубів. Саме завдяки цій особливості люди часто знаходять окремі зношені мамонтові зуби, але не зустрічають інших його слідів.

Зовнішній вигляд

Якщо розглянути зуб мамонта, то можна побачити неоднорідну поверхню з ребристими краями. Кістка, емаль та м'яка тканина в даному випадку чергуються. Матеріал має досить складну структуру:

Основою його є дентин.

Шар дентину покритий захисною емаллю.

Варто відзначити, що у мамонта було всього 4 корінні зуби та 2 бивні, які виступали назовні і служили в основному для самооборони.

Після спеціальної обробки корінний зуб можна використовуватиме виготовлення різноманітних прикрас виробів. Щільність матеріалу дуже висока і нагадує камінь. Для того, щоб обробити такий виріб, майстру потрібно витратити чимало сил і часу.

Стабілізація сировини

Щоб зуб та бивень у процесі використання та виготовлення з нього виробу не зруйнувався, застосовують технологію стабілізації. Це відповідальний етап обробки, у якому застосовуються такі технології:

Поліконденсація.
Вакуумна обробка.
Нанесення спеціальних барвників.

Всі порожнечі зуба наповнюються полімерною речовиною, за рахунок якої основа набуває надійного захисту від кліматичних впливів. Такий виріб не деформується, на ньому не з'являються тріщини, він стає здатним витримувати високу температуру. Зовнішній вигляд матеріалу також змінюється, стає більш привабливим та неповторним.
 

Мідь

Мідь (Cu, атомний номер 29) — це пластичний, ковкий метал рожево-червоного кольору з високою тепло- та електропровідністю, який займає 2-ге місце після срібла за цими показниками. Має високу корозійну стійкість, легко обробляється, утворює важливі сплави (латунь, бронза) і широко використовується в електротехніці та промисловості

Основна характеристика міді:

• Фізичні властивості: Метал має характерний золотисто-рожевий колір, який стає червоним, а при просвічуванні тонких плівок — зеленувато-блакитним. Щільність становить - 8,96 гр/см куб, температура плавлення — 1083° градусів за цельсієм
• Хімічні властивості: Мідь — малоактивний метал, стійкий до корозії у вологому повітрі (утворює захисну патину — зеленуватий наліт). Не реагує з водою та розчинами лугів, але розчиняється в азотній та концентрованій сірчаній кислотах.
• Провідність: Електропровідність міді в 1,7 раза вища, ніж у алюмінію.
• Застосування: Основний матеріал для електропроводки, кабелів, обмоток двигунів, деталей радіоелектроніки. Використовується в сантехніці (труби) та для виробництва сплавів.
• Біологічна роль: Мідь є необхідним мікроелементом для людини, бере участь у формуванні гемоглобіну, забезпечує транспорт кисню до клітин та впливає на роботу нервової системи. 

Мідь була одним з перших металів, освоєних людиною, через її поширеність та легкість обробки.

Мозаїчний пін

Мозаїчний пін — це трубчаста металева заготовка, поперечний зріз якої має декоративний малюнок або орнамент, що утворюється з декількох спаяних разом елементів (наприклад, дротів, трубок). Використовується в ножовій справі для фіксації плашок рукоятки ножа, слугуючи одночасно декоративним елементом та функціональною деталлю замість звичайних стяжок або заклепок, надаючи руків'ю унікального вигляду. 

• Наповнення:
  В простіших варіантах це дріт з міді, алюмінію або нержавіючої сталі, в складніших – вкладені трубки та профільні напрямні, які формують малюнок на зрізі.
• Виготовлення:
  Нарізається на шматочки потрібної довжини, в отворах плашок створюються насічки для кращої фіксації, після чого шматочки піна вклеюються.
• Застосування:
  Крім естетичної функції, мозаїчні піни забезпечують надійне з'єднання плашок з основою руків'я.

• Декоративність:
  Кожен мозаїчний пін має неповторний візерунок, що робить рукоятку унікальною.
• Розміри:
  Діаметр зазвичай варіюється від 3 до 10 мм, а довжина може бути різною залежно від моделі.
• Матеріали:
  Наповнення може складатися з різних металів, а простір між ними заповнюється компаундом, який може бути різнокольоровим або навіть фосфорним.

Нейзильбер

Нейзильбер — це недорогий сплав, що складається переважно з міді, нікелю та цинку, який має сріблястий колір і використовується для виготовлення посуду, столових приладів, побутових предметів, монет та декоративних елементів. Його ще називають «новим сріблом» або «білою міддю» за схожий зовнішній вигляд на срібло, але значно нижчу вартість. 

Властивості та використання

• Властивості:
  Відзначається підвищеною міцністю, упругостью, стійкістю до корозії та деформації. 

• Назва:
  Походить від німецького слова Neusilber — «нове срібло», що відображає його зовнішню схожість з дорогоцінним металом. 

• Склад:
  Це сплав міді, нікелю (5—35%) і цинку (13—45%). 
• Зовнішній вигляд:
  Має світлий, сріблястий колір, який зберігається тривалий час, оскільки сплав стійкий до потемніння. 

• Побутова техніка та посуд:
  З нього виготовляють столові прилади, посуд та інші предмети побуту. 

• Ювелірна промисловість:
  Використовується для виготовлення біжутерії та як основа для посріблення. 

• Машинобудування:
  Знайшов застосування в машинобудуванні завдяки своїм механічним властивостям. 

• Декоративні елементи:
  Застосовується для виробництва гарди, больстера, тильника та інших декоративних деталей на ножах. 

Купити ніж на порталі https://knife.net.ua/ ви можете на нашому сайті або зв'язавшись з нами за телефоном +380674072030.

Приємних покупок! Ми будемо раді бачити вас у лавах наших замовників!

​